16.03.2022р.
Лабораторний дослід №3
Тема: Виявлення у розчині катіонів амонію.
Мета: закріпити знання про хімічні властивості основних класів неорганічних сполук; навчитися виявляти в розчинах катіони амонію; формувати вміння записувати результати спостережень, робити висновки
Завдання: перегляньте відео проведення досліду і оформіть звіт, давши відповіді на питання або заповнивши таблиці.
Правила безпеки:
Перегляньте відео за посиланням https://youtu.be/BiuvThAaO18
Хід роботи
Перегляньте відео за покликанням та запишіть спостереження і хімічні реакції до досліду. ( Роботу виконуємо в зошитах для лабораторних і практичних робіт, або на окремих аркушах)
Лабораторний дослід Виявлення у розчині катіонів амонію.
Спостереження | Рівняння хімічних реакцій у молекулярній та йонно- молекулярних формах | Висновки |
_______________________ ______________________ _____________________ _____________________ _____________________ _____________________
| ___________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________
| За якою ознакою можна довести, що в пробірці містяться катіони амонію? ____________________ _____________________ _____________________ |
Підбийте підсумки роботи
У процесі виконання лабораторного досліду я навчився
__________________________________________________________________
Зробіть загальний висновок
У розчині катіони амонію виявляють за допомогою ______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Наявність катіонів амонію доводить ________________________________
__________________________________________________________________
Оксиди неметалічних елементів. Неметалічні елементи утворюють з Оксигеном бінарні сполуки — оксиди неметалічних елементів, або кислотні оксиди. Найважливіші з них — оксиди Карбону, Силіцію, Нітрогену, Фосфору, Сульфуру та Хлору. За нормальних умов вони перебувають у різних агрегатних станах: твердому, рідкому або газоподібному
Агрегатний стан оксидів неметалічних елементів
Агрегатний стан | Назви оксидів за систематичною номенклатурою | Формули |
Газоподібний | Карбон(ІІ) і карбон(IV) оксиди | СО, СО2 |
Сульфур(IV) оксид, нітроген(IV) оксид | SO2, NO2 | |
Твердий | Силіцій(IV) оксид, фосфор(V) оксид, нітроген(V) оксид | SiO2, P2O5, N2O5 |
Рідкий | Гідроген оксид, сульфур(VI) оксид | Н2О, SO3 |
Фізичні властивості. Оксиди неметалічних елементів — це молекулярні сполуки з молекулярними кристалічними ґратками (крім SiO2, що має атомні кристалічні ґратки). Від структури й залежать їхні властивості. Оксиди молекулярної будови — гази, без запаху (СО, NO, СО2) або з різким запахом (SO2, NO2). Карбон(IV) і сульфур(IV) оксиди за певних температур переходять в інший агрегатний стан: перший утворює тверду речовину (сухий лід), другий — безбарвну рідину, яку зберігають у сталевих цистернах. Випаровуючись, обидва оксиди спричиняють охолодження.
Нітроген з Оксигеном утворює п'ять оксидів.
Фосфор(V) оксид — пухкий порошок, білого кольору, з густиною 2,3 г/см3, гігроскопічний (поглинає вологу), легкоплавкий, з різким запахом. Типовий кислотний оксид.
Антропогенні та природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів. Джерелами викидів в атмосферу оксидів неметалічних елементів є численні підприємства, які не мають потрібних очисних споруд, теплоелектростанції, транспортні засоби, населені пункти, неякісне технічне обладнання.
Унаслідок виробничих процесів різних галузей промисловості та сільського господарства відбуваються колосальні зміни в атмосфері планети. Промислові виробництва всієї Землі, автомобільний транспорт викидають в атмосферу величезні обсяги карбон(IV) оксиду (вуглекислого газу), сульфур(ІV) оксиду, гідроген сульфіду, нітроген(ІІ) і нітроген(IV) оксидів. Це призводить до зменшення товщини озонового шару, який захищає поверхню Землі від ультрафіолетового випромінювання, випадання кислотних дощів, виникнення парникового ефекту. Учені зазначають, що протягом останніх 30 років концентрація озону в атмосфері зменшилася в десятки разів. Це може бути причиною утворення чорних дір в атмосфері. Велика кількість вуглекислого газу в атмосфері зумовлює глобальне потепління на планеті.
29.04.2021
Тема: Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми. «Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.
Екологічні проблеми людства. Розвиток цивілізації та науково-технічного прогресу спричинили зростання кількості населення на Землі. Відповідно збільшилися обсяги виробництв для задоволення дедалі більших потреб у використанні продуктів харчування, енергетичних ресурсів, сировини. Збільшився обсяг відходів в атмосфері й у стічних водах; побутовими відходами засмічені великі площі, які могли б використовувати як сільськогосподарські угіддя.
Основними проблемами довкілля визнано такі: 1) глобальне потепління клімату; 2) виснаження озонового шару; 3) накопичення в ґрунті токсичних металів і пестицидів; 4) кислотні дощі; 5) виснаження природних ресурсів планети; 6) забруднення великих територій радіонуклідами.
Стало очевидним, що внаслідок господарської діяльності людини в природі порушилася динамічна рівновага, яка підтримувалася колообігами речовин, що вплинуло на зміну хімічного складу навколишнього середовища.
Чинники забруднення довкілля. Їх поділяють на природні й антропогенні.
До природних чинників належать виникнення землетрусів, виверження вулканів, стихійні лиха, космічний пил, продукти вивітрювання гірських порід і ґрунтів. Однак найбільше забруднює навколишнє середовище людина. Бездумне споживацьке ставлення до природних багатств упродовж тисячоліть призвело до знищення цілих ареалів лісових рослин, жорстокого винищення тварин, спустошення родючих земель і вирубування лісів. Усе це впливає на економіку та політику, моральний стан і здоров'я людини.
Чинниками антропогенного забруднення навколишнього середовища стала виробнича діяльність людини
Унаслідок антропогенного впливу відбувається зміна клімату, з'являються різні захворювання, зокрема канцерогенні, голодує та вимирає населення.
Шляхи розв'язання проблеми. Зважаючи на проблеми, що виникли, у 1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася міжнародна конференція країн-членів ООН. На цій конференції вироблено рекомендації, що взяті за основу розвитку світової спільноти, — Концепцію сталого розвитку. Сталий розвиток декларує такий підхід до життя, коли інтереси суспільства скеровуються на встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, зокрема їхню потребу в безпечному та здоровому довкіллі.
Потенціал хімії в розв'язанні екологічних проблем полягає в: знаннях складу, будови та властивостей речовин для передбачення їхнього впливу на довкілля; пошуку нових джерел відновлювальної енергетики; використанні хіміко-аналітичних методів контролю в довкіллі та якості хімічної продукції; розробці методів очищення води та природних водойм; пошуку альтернативних джерел енергії для автотранспорту й техніки; дезактивації шкідливих речовин військової справи та радіоактивних відходів, їхнього безпечного схову.
Екологічні проблеми України стосуються: радіаційного забруднення; нестачі питної води; неконтрольованого вирубування лісів; забруднення шкідливими речовинами сільськогосподарських угідь; відсутності державної політики з утилізації відходів; відсутності очисних споруд на хімічних виробництвах.
Природа, як і людина, є живим організмом, який потребує ощадливого ставлення, грамотної поведінки з нею та дотримання етичних норм співжиття.
Зважаючи на всі глобальні проблеми людства та України, хімія стала на шлях розвитку нового наукового напряму — «зеленої», або інакше її називають «екологічно раціональної» хімії. Це міждисциплінарна інтегрована течія в хімії, яка поєднує синтетичну органічну хімію з аналітичною та фізичною хімією, токсикологією, мікробіологією, біотехнологією та технічними науками.
• «Зелена» хімія — філософія хімічних досліджень та інженерії, що закликає до створення продуктів і процесів, які дають змогу мінімізувати використання та виробництво шкідливих речовин.
• «Зелена» хімія пропонує два напрями розвитку:
1) переробка, утилізація та знищення екологічно небезпечних побічних і відпрацьованих продуктів хімічної промисловості;
2) забезпечення розробки нових промислових процесів, продукти яких не шкідливі для довкілля (навіть побічні), або зведення їхнього використання й утворення до мінімуму.
• Технології «зеленої» хімії запобігатимуть забрудненню на молекулярному рівні, застосовуючи інноваційні наукові розв'язання екологічних проблем і перешкоджаючи утворенню шкідливих речовин.
• 12 принципів «зеленої» хімії, що сформульовані та затверджені американськими хіміками П. Анастасом і Дж. Уорнером, розкривають цю концепцію.
• «Зелена» хімія відкриває нові перспективи для енергонезалежності села на основі «зеленої» енергії.
• «Зелену» хімію називають «новим мисленням хімії», філософією сучасних хімічних досліджень. Її світоглядний орієнтир — коеволюція людини та природи, збереження біосфери.
• Принципи «зеленої» хімії та закладені в концепцію ідеї мають стати основою
підготовки нового покоління дослідників.
Опрацюйте §39 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html), коротко законспектуйте.
Підготуйтеся до контрольної роботи з теми «Хімія і прогрес людства» Повторіть§§37-39 підручника https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html
Пройдіть тренувальний тест http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/pdrychniki/hmya-rven-standarty-pdrychnik-dlya-11-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti-grigorovich-o-v/tema-5-hmya-progres-lyudstva/test-tema-5-hmya-progres-lyudstva
22.04.2021
Тема: Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми.
Екологічні проблеми людства. Розвиток цивілізації та науково-технічного прогресу спричинили зростання кількості населення на Землі. Відповідно збільшилися обсяги виробництв для задоволення дедалі більших потреб у використанні продуктів харчування, енергетичних ресурсів, сировини. Збільшився обсяг відходів в атмосфері й у стічних водах; побутовими відходами засмічені великі площі, які могли б використовувати як сільськогосподарські угіддя.
Основними проблемами довкілля визнано такі: 1) глобальне потепління клімату; 2) виснаження озонового шару; 3) накопичення в ґрунті токсичних металів і пестицидів; 4) кислотні дощі; 5) виснаження природних ресурсів планети; 6) забруднення великих територій радіонуклідами.
Стало очевидним, що внаслідок господарської діяльності людини в природі порушилася динамічна рівновага, яка підтримувалася колообігами речовин, що вплинуло на зміну хімічного складу навколишнього середовища.
Чинники забруднення довкілля. Їх поділяють на природні й антропогенні.
До природних чинників належать виникнення землетрусів, виверження вулканів, стихійні лиха, космічний пил, продукти вивітрювання гірських порід і ґрунтів. Однак найбільше забруднює навколишнє середовище людина. Бездумне споживацьке ставлення до природних багатств упродовж тисячоліть призвело до знищення цілих ареалів лісових рослин, жорстокого винищення тварин, спустошення родючих земель і вирубування лісів. Усе це впливає на економіку та політику, моральний стан і здоров'я людини.
Чинниками антропогенного забруднення навколишнього середовища стала виробнича діяльність людини
Унаслідок антропогенного впливу відбувається зміна клімату, з'являються різні захворювання, зокрема канцерогенні, голодує та вимирає населення.
Шляхи розв'язання проблеми. Зважаючи на проблеми, що виникли, у 1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася міжнародна конференція країн-членів ООН. На цій конференції вироблено рекомендації, що взяті за основу розвитку світової спільноти, — Концепцію сталого розвитку. Сталий розвиток декларує такий підхід до життя, коли інтереси суспільства скеровуються на встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, зокрема їхню потребу в безпечному та здоровому довкіллі.
Потенціал хімії в розв'язанні екологічних проблем полягає в: знаннях складу, будови та властивостей речовин для передбачення їхнього впливу на довкілля; пошуку нових джерел відновлювальної енергетики; використанні хіміко-аналітичних методів контролю в довкіллі та якості хімічної продукції; розробці методів очищення води та природних водойм; пошуку альтернативних джерел енергії для автотранспорту й техніки; дезактивації шкідливих речовин військової справи та радіоактивних відходів, їхнього безпечного схову.
Екологічні проблеми України стосуються: радіаційного забруднення; нестачі питної води; неконтрольованого вирубування лісів; забруднення шкідливими речовинами сільськогосподарських угідь; відсутності державної політики з утилізації відходів; відсутності очисних споруд на хімічних виробництвах.
Природа, як і людина, є живим організмом, який потребує ощадливого ставлення, грамотної поведінки з нею та дотримання етичних норм співжиття.
Опрацюйте §39 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html), коротко законспектуйте.
15.04.2021р.
Тема: Роль хімії у розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної проблем.
Глобальна продовольча проблема полягає в недостатньому забезпеченні певної частини населення Землі продовольством. Її вияви характерні передусім у найбідніших країнах третього світу.
Видатний фізіолог І. П. Павлов зазначав, що
«взаємини організму з навколишньою природою - це взаємини, опосередковані
питаннями харчування». Нестача продовольства та його низька якість негативно
впливають на здоров’я людей, якість робочої сили та продуктивність, тобто
перешкоджають економічному розвитку. Це також спричиняє соціальну й політичну
напруженість і конфлікти як у регіонах, що потерпають від продовольчих проблем,
так і у глобальному світі.
Як
досягнення хімії можуть сприяти розв’язанню продовольчої проблеми? Хімічна промисловість постачає виробників
сільськогосподарської продукції ефективними добривами (пригадайте, які добрива
називають мінеральними). Застосування добрив дає змогу збільшити врожайність і
поліпшити якість продукції рослинництва. У результаті застосування їх
підвищується стійкість рослин проти хвороб, рослини ефективніше використовують
вологу, пришвидшується дозрівання врожаю тощо. Щоб підвищити ступінь
використання азотних добрив, уживають заходи для зменшення їхньої розчинності.
Покриття гранул добрив тонкою плівкою із незначною проникністю подовжує термін
їхньої дії у ґрунті, зменшує здатність до злежування та гігроскопічність,
уможливлює транспортування насипом. Використання органо-мінеральних добрив, які
виготовляють на органічній основі (гній, послід, тверді побутові відходи,
рештки деревини та опалого листя, торф тощо) добавлянням до неї мінеральної
речовини, унесення їх у ґрунт поліпшує баланс та умови живлення рослин. Нові
види органо-мінеральних добрив створюють утилізацією твердих побутових відходів
з великим умістом органічних речовини - харчових відходів, залишків паперу,
тканини, деревини тощо.
Для вирощування й збереження врожаю велике значення має захист рослин і продукції рослинного походження від шкідливих організмів за допомогою хімічних засобів
Стабільне
виробництво сільськогосподарських культур можливе лише за використання
інноваційних і високоякісних засобів захисту рослин
Сучасні засоби захисту рослин мають
відповідати одночасно низці критеріїв, якими є ефективність, безпечність для
довкілля та здоров’я людей, доступність за ціною для сільгоспвиробників,
сталість за фізико-хімічними параметрами. Зберігання препарату не має
потребувати надто особливих умов, а застосування - призводити до швидкого
звикання до нього в цільових організмів (бур’янів, хвороботворних бактерій,
вірусів, грибів, шкідників). Регулятори росту, які стимулюють або гальмують
ріст і розвиток рослин, також є продуктами хімічної промисловості.
Хімізація
тваринництва - це комплекс
заходів, що сприяють підвищенню якості кормів та продуктивності тварин. Ідеться
про виробництво хімічних консервантів (наведіть приклади) і стабілізаторів
кормів, кормових дріжджів і мікробіологічного білка, використання сечовини та
інших кормових добавок, застосування стимуляторів росту тварин. Хімічне
консервування зелених кормів забезпечує збереження поживних речовин, пригнічує
розвиток гнильних і маслянокислих бактерій, запобігає небажаним ферментативним
процесам.
Зберігання
харчової продукції також
ґрунтується на досягненнях хімії. Зокрема, людство здавна використовує
консерванти для збільшення терміну зберігання харчових продуктів (наведіть
приклади). Пластикові харчові контейнери, пакети, плівка та інша тара також
допомагають зберегти якість харчових продуктів. Сучасні пакувальні матеріали
(наведіть приклади) вирізняються високими споживчими властивостями. Збільшенню
терміну придатності продуктів сприяє їхнє упаковування в газомодифікованому
середовищі. Завдяки правильно добраній суміші газів (кисень, аргон, азот,
вуглекислий газ) упаковані в такий спосіб продукти зберігають мікрофлору, а
термін зберігання збільшується без утрати смакових, корисних якостей, товарного
вигляду й навіть без використання спеціальних добавок і консервантів.
Глобальна
сировинно-енергетична проблема полягає в необхідності забезпечення потреб
людства в сировинних та енергетичних ресурсах. Причина цього полягає передусім у тому, що природна
сировина, зокрема й паливні ресурси, здебільшого є вичерпними. Щоб розв’язати
проблему нестачі сировини, потрібно використовувати її комплексно, створювати
безвідходні виробництва, рециркулювати й регенерувати, використовувати
промислові й побутові відходи для вироблення корисної продукції. Усі ці процеси
тісно пов’язані з хімічними перетвореннями.
Опрацюйте с.197-202
підручника https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html.
08.04.2021
Виконайте тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4098706
Тема: Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій.
Створення нових матеріалів — це істотна необхідність нашого сьогодення. У сучасних технологіях часто застосовують високі тиски, температури й агресивну дію хімічних речовин. Матеріали, які використовуються, зокрема в машинобудуванні, недостатньо стійкі і міцні. Тому обладнання передчасно зношується, потребуючи частих замін та ремонтів. Нових матеріалів вимагають і нові галузі техніки: космічна, атомна тощо. Для практичних потреб необхідні такі матеріали, як метали, полімери, кераміка та композити.
Металургія
З металів найнеобхіднішими і надалі будуть сталі. Загальні тенденції виробництва сталі ви вже знаєте, тому розглянемо його перспективи.
Технічне переоснащення металургійної промисловості пов'язане з переходом на виплавляння сталей в конвертерах і електропечах. Це зменшує вигар металу і розширює асортимент вироблених сталей. тримуючим фактором тут може бути дефіцит жаростійких і вогнетривких матеріалів.
Важливим джерелом добування металів є вторинна сировина. Наприклад, при нинішньому рівні рециркуляції міді її вистачить на 100 років, а якщо його довести до 90 % — то на 300 років. До того ж будівництво малих металургійних заводів, що працюють виключно на металоломі, показало їх високу ефективність в експлуатації при добуванні нових спеціальних видів прокату.
Серед різноманітних способів обробки металів особливе місце займає порошкова металургія. Вона полягає у формуванні виробів з металічного порошку з наступним їх нагріванням до спікання частинок металу. Це перспективний ресурсозберігаючий спосіб. У цьому виробництві виключаються доменний і сталеплавильний процеси, прокатка, обробка металів різанням, тобто складні енергоємні процеси, екологічно брудні, з великими витратами теплоти і металу.
Підвищення якості металів і виробів з них як один із головних напрямів економії матеріалів базується на легуванні сталей, тобто введенні в сталь тугоплавких металів: ніобію, вольфраму, молібдену та інших для добування більш твердих і тугоплавких сталей. Щоб запобігти виникненню дефіциту цих металів, легування ведуть не 1—2 металами, а комплексом доступних чи більш поширених металів — хрому, нікелю і ванадію. Підвищити жаростійкість сплавів вдається, крім загартування, ультразвуковою обробкою розплавів під час кристалізації. Таким способом досягається підвищення робочої температури лопаток турбін із сплаву нікелю з кобальтом від 880 до 1000 °С.
Все більше впроваджують у металургію безперервне розливання сталі, що не тільки скорочує цикл виробництва, а й підвищує якість відливок. При звичайній відливці заготовок верхня частина злитка, що становить майже чверть усієї відливки, виходить пористою, її треба відрізати і повертати на переплавку. Безперервне розливання звільняє від цієї подвійної роботи, бо сплав утворюється більш однорідний. У перспективі поєднуватиметься безперервне лиття з вакууму-ванням, лиття і кристалізація в магнітному полі, що вже застосовується для сплавів алюмінію.
Велике майбутнє у застосування плазмової металургії. З фізики ви вже знаєте про плазмовий стан речовини, про властивості і застосування плазми. У металургії під впливом плазми відбувається термічна дисоціація руди, реагуючі речовини швидко утворюють гомогенну систему. Під дією плазми не тільки інтенсифікується відновлення заліза, а й скорочується металургійний цикл: двостадійний процес (домна, конвертер) стає одностадійним (пряме відновлення), необхідність шихтування й агломерації руди відпадає. Плазмова металургія дає змогу переробляти руди комплексно, а це спосіб розв'язання проблеми безвідхідних виробництв у металургії.
Як самостійний клас нових матеріалів можна розглядати особливо чисті метали. У них вдалося знизити вміст домішок до 1 • 10-6 — 1 • 10-7 %. До 1925 р. увесь титан у світі мав 0,5 — 5 % домішок, його технологічно не можна було обробляти. Тепер добуто чистий титан, який кується, витягується в дріт, а при прокатуванні утворюються листи й навіть фольга. Саме добування чистих цирконію і танталу дало можливість запровадити їх у машинобудування й атомну енергетику.
Синтетичні високомолекулярні речовини
Базова роль металів у конструкціях машин зберігається. Але все більше використовують синтетичні високомолекулярні речовини (полімери). Поряд із добре відомими їхніми властивостями: низька густина, стійкість проти агресивного середовища, добрі діелектричні і теплофізичні показники, стійкість проти стирання — за останні роки добуто полімерні матеріали з іншими важливими якостями. Деякі з них мають велику міцність на розрив — до 2000 кг/мм2 і термостійкість до 1000 °С. Головною проблемою полімерів є їх ще явно недостатня довговічність.
Неможливо нині уявити собі економіку і повсякденне життя без синтетичних каучуків, без хімічних волокон, з яких виготовляють не тільки одяг, а й вироби технічного призначення (капронові деталі, риболовецькі сітки тощо).
Все більше використовуються пластмаси. Це лінолеум для підлоги й плівкові матеріали для стін, санітарно-технічні вироби і тепло- та звукоізоляційні матеріали. А синтетичні смоли й відходи деревообробки впроваджуються у виробництво деревинно-стружкових і деревинно-волокнистих плит, які використовують для оздоблення приміщень.
Дуже поширеним матеріалом є папір — продукт переробкицелюлози. Але такий папір малостійкий проти вологи, сонячного світла, коливань температури. Він швидко висихає, починає ламатись. Папір руйнують гриби та мікроорганізми, з'їдають багато видів комах.
Хіміки постійно працюють над удосконаленням паперу, підвищенням його міцності. Зокрема, в папір вводять синтетичні волокна (лавсан, нітрон, поліпропілен, вінол). Папір з акрилових волокон не боїться розведених соляної, азотної і сірчаної кислот. Його можна використовувати як електроізолятор в агресивних середовищах до температури 130 °С. Папір на основі фторопласту (тефлону) не чутливий до дії кислот і лугів. Дуже міцний і хімічно стійкий папір із нейлонових і поліефірних волокон, з нього виготовляють фільтри для агресивних рідин.
Єдиний недолік паперу із синтетичних волокон, як і інших видів нецелюлозного паперу,— висока його вартість.
Целюлозний папір, що містить 20—30 % графітового волокна, проводить електричний струм і в той же час має великий опір. Папір із чистого вуглецю відзначається високою хімічною стійкістю і малою теплопровідністю. Він є основою шаруватих пластиків для виготовлення апаратів, що працюють під високим тиском і при високих температурах, і як упаковка при транспортуванні радіоактивних ізотопів.
Кераміка
Після металів та полімерів третім за значенням матеріалом останнім часом називають кераміку . Це дуже різноманітна група матеріалів, які добувають спіканням порошків природного і штучного походження. Хоча пружність кераміки обмежена, коефіцієнт її термічного розширення змінюється в широких інтервалах. Серед керамічних матеріалів є ізолятори і надпровідники. Порівняно з металами й полімерами керамічні матеріали стійкіші проти зносу, корозії і радіації. Головним є те, що кераміка доступна й має невичерпні джерела сировини. До керамічних матеріалів відносять карбіди і нітриди силіцію, оксиди алюмінію та магнію тощо. З них виготовляють форми для литва, сопла ракет, турбін, футерують печі тощо. Важливим технічним завданням є створення керамічних газотурбінних, дизельних двигунів і двигунів внутрішнього згоряння різного призначення.
Новими й перспективними матеріалами стають композити. Це неоднорідні (гетерогенні) системи, що мають матрицю (метал, сплав, полімер, кераміка) і наповнювач (порошок, стружка, волокно), які перебувають у фізико-хімічній взаємодії. Композиційні матеріали міцні і жаростійкі. Так, ком-позит із 80 % сплаву залізо-нікель-кобальт-хром і 20 % нітрату силіцію використовують у теплообмінних апаратах, газових турбінах, ракетних двигунах, бо він жаростійкий (до 1100 °С).
Напівпровідники
Велике майбутнє у напівпровідників , які виготовляють з речовин високої чистоти. Матеріали для радіоелектроніки (силіцій, германій тощо) та атомної енергетики (уран, цирконій, берилій, графіт) не повинні містити домішок більше як 1 • 10-4 — 1• 10- 5 %.
Величезні споруди, деталі космічних і підводних кораблів, найточніші оптичні прилади неможливо створити без скла. Звичайне, або віконне, скло має чимало вад: легко б'ється, тріскається від незначного перепаду температур. Це не може задовольнити потреби науки, техніки і навіть побуту. Сучасна хімічна технологія створила цілу низку матеріалів зі скла з найрізноманітнішими сферами використання. Розглянемо деякі приклади.
Введення мінімальних кількостей сполук Феруму(ІІІ), Плюмбуму, Титану і Хрому дало змогу добути скло, яке добре пропускає ультрафіолетові промені. Тому його використовують у будівництві соляріїв, зимових садів, плавальних басейнів. А скло з підвищеним вмістом сполук металів затримує ультрафіолетові промені. Так, сполуки Феруму(II) надають склу властивості затримувати теплові й інфрачервоні промені і тому в приміщеннях з таким склом завжди прохолодно.
Скло, яке містить підвищену кількість важких металів, непрозоре для радіації, тому годиться для виготовлення оглядових віконець у «гарячих зонах» атомних реакторів.
При загартуванні скла вдалося добути дуже міцний матеріал. У нашій державі його називають сталініт. Він пружний, як стальна пружина, лист сталініту витримує удар чавунної кульки масою в
Особливої уваги заслуговують склокристалічні матеріали, добуті введенням у розплавлене скло каталізаторів, головним чином ТіО2 , які викликають утворення центрів кристалізації. Такі частково закристалізовані стекла назвали ситалами . Деякі види ситалів добувають на основі металургійних або паливних шлаків (шлакоситали). Це міцні, хімічно і термічно стійкі матеріали з малим тепловим розширенням, добрі діелектрики, деякі їхні кращі зразки міцніші високовуглецевої сталі. Нині властивості таких матеріалів інтенсивно вивчають ся, вони мають великі перспективи використання в будівництві, хімічній промисловості, оптиці і навіть у авіації.
Порівняно новими матеріалами є склопластики, які добувають із скломаси і смол. Цей моноліт в 3—4 рази міцніший за звичайну сталь, в 4 рази легший за неї, не піддається корозії. З нього виготовляють вагони, корпуси кораблів і навiть ракети.
Висновок
Для здійснення кожного хіміко-технологічного процесу потрібна апаратура, виготовлена з таких матеріалів, які здатні опиратися різним агресивним впливам, у тім числі хімічним, механічним, термічним, електричним, часом і радіаційним та біологічним.
Хімія робить суттєвий внесок у створення різноманітних матеріалів: металічних і неметалічних. Серед металічних матеріалів найчастіше використовуються сплави на основі заліза— чавун і сталь, на основі міді — латунь і бронза, на основі алюмінію, магнію, нікелю, ніобію, титану,танталу, цирконію та інших металів. З металічних сплавів виготовляються теплообмінники, ємкості, мішалки, трубопроводи, контактні апарати, колони та інші апарати.
Для поліпшення якості металічних матеріалів використовують порошкову металургію. Вона включає процеси виробництва металічних порошків і спікання з них виробів. Сучасна порошкова металургія займається, по-перше, створенням матеріалів і виробів з такими характеристиками (склад, структура, властивості), яких досі неможливо досягти відомими методами плавки; по-друге, виготовленням традиційних матеріалів і виробів, але за вигідніших техніко-економічних показників виробництва.
У розробці теоретичних основ найважливіших процесів порошкової металургії провідне місце посідає Інститут проблем матеріалознавства НАН України. Перший в Україні (і в колишньому СРСР) завод порошкової металургії став до ладу в м. Бровари (поблизу Києва) у 1965 р.
Серед неметалічних матеріалів важливого значення набули полімери на основі фенолформальдегідних смол, полівінілхлориду, поліетилену і фторопластів. Ці матеріали, на відміну від металічних, виявляють високу стійкість до агресивних середовищ, мають низьку густину, високу тривкість до стирання, добрі діелектричні й теплоізоляційні властивості. Окрім цього, важливе значення мають каучуки та різні матеріали на їх основі — бутилкаучук, фторкаучук, силіконові каучуки тощо.
До групи неметалічних матеріалів належать і такі традиційні матеріали, як кераміка, порцеляна, фаянс, скло, цемент, бетон, графіт, які знаходять дедалі нове і нове використання.
Останнім часом вимоги до матеріалів неухильно зростають. Це пояснюється тим, що значно ширше застосовуються тепер екстремальні впливи — надвисокі й наднизькі тиски та температури, ударні й вибухові хвилі, йонізуючі випромінювання, ферменти. З огляду на це зростає також роль хімії у створенні нових матеріалів, здатних опиратися цим впливам.Особливе місце серед нових матеріалів посідають композити.
Композиційні матеріали, що складаються зпластичної основи (матриці) та наповнювача,називаються композитами.
Серед композитів виділяють кермети (кераміко-металічні матеріали), норпласти (наповнені органічні полімери) і піни (газонаповнені матеріали).
Як основу (матрицю) використовують метали і сплави, полімери, кераміку. Наповнювачі, що застосовуються, особливо для композитів на основі пластмас, значно різноманітніші. Від них залежить міцність і жорсткість композитів.
В Україні започатковані принципово нові методи добування композитів, наприклад на основі боридів металів (відновлення оксидів металів бором у вакуумі та карбідом бору). Освоєно метод прямого синтезу силіцидів з металу й силіцію, а також безпосереднє відновлення оксидів металів силіціємтощо. Багатьма своїми властивостями — міцністю, ударною в'язкістю, міцністю від утоми тощо — композити значно перевищують традиційні матеріали, завдяки чому потреби суспільства в них і взагалі у нових матеріалах безперервно зростають. На виготовлення композитів витрачають великі кошти, цим пояснюється той факт, що головними споживачами композитів поки що є авіаційна і космічна промисловості.
Як бачимо, роль хiмiї у створеннi рiзноманiтних матерiалiв, з яких ми розглянули лише деякi, дуже велика.
До даної теми складіть (письмово) 10 запитань з відповіддю «так» або «ні»
Надішліть фото виконаної роботи на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
01.04.2021р.
Узагальнення знань з теми « Неорганічні речовини та їх властивості»
Виконайте завдання та надішліть фото розв’язків на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
1. Символ елемента, що утворює просту речовину-неметал:
а) Br ;
б) Mg;
в) Fe ; г) Cu.
2. Заряд ядра
атома +8 мають атоми
хімічного елемента:
а) Нітрогену; б)
Оксигену;
в) Сульфуру; г)
Хлору.
3. Формула нітратної кислоти:
а) HNO2;
б) N2O3;
в) HNO3; г) H3N.
4. Алотропні
модифікації Карбону:
а) алмаз і графіт; б) білий
і чорний;
в) алмаз і кварц; г)
метан і вугілля.
5. Якісна реакція на хлорид-іон:
а) дія розчинних солей Аргентуму;
б) дія сильних кислот;
в) дія розчинних солей Барію; г) дія індикатора.
6. Скло для шибок одержують у результаті сплавлення:
а) Na2CO3,
CaCO3, SiO2; б)Na2Cl, CaCO3, SiO2;
в) CaCl2, CaCO3, SiO2; г) Na2CO3, NaCl, SiO2.
7. Здатність атомів приймати електрони збільшується у ряду:
а) Se—Te—O—S; б) Te—Se—S—O;
в) O—S—Se—Te; г) Se—Te—S—O.
8. Закінчіть рівняння можливих реакцій:
а) NH3 + H2O →
б) Ca+H2SO4(розб.) →
в) Сu+HCl →
г) СаСО3+ HCl →
9.Складіть формули сполук із Гідрогеном: Хлору, Сульфуру, Карбону . Визначте ступені окиснення елементів у них.
10. Яка маса ферум (ІІ) сульфіду
утвориться при взаємодії
23.03.2021р.
Виконайте тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1103703
Тема: Обчислення кількості речовини,
маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів
взято в надлишку.
Яку б кількість, масу чи об'єм реагентів не взяли, продукти реакції завжди утворюються згідно з кількісним відношенням речовин у хімічному рівнянні. Наприклад, магній оксид взаємодіє з нітратною кислотою з утворенням солі й води:
MgO
+ 2HNO3 = Mg(NO3)2+ H2O.
Коефіцієнти перед формулами реагентів свідчать
про те, що речовини взаємодіють без залишку, якщо для проведення реакції магній
оксид і нітратну кислоту брати в кількісному відношенні
1 моль : 2 моль.
Якщо ж кількість речовини одного з реагентів
буде меншою за властиве рівнянню цієї реакції кількісне відношення 1 : 2, то
він прореагує повністю, тоді як другого реагенту якась порція залишиться. Про
такий реагент кажуть, що його узято в надлишку.
Розв'язання
задачі, в умові якої вказані маса, об'єм чи кількість речовини обох реагентів,
потребує з'ясування кількісного відношення речовин. І якщо з'ясується, що
одного з них узяли в надлишку, то задачу розв'язують, користуючись даними про
речовину, що перебуває в недостачі.
Задача 1. Обчисліть масу осаду, який утвориться з барій
хлориду масою
Розв'язання
1. Запишемо скорочено умову задачі.
2. Складемо рівняння реакції.
3.
З'ясуємо кількісні відношення реагентів і нерозчинного продукту за рівнянням
реакції.
ν (BaCl2) : ν (Na2SO4) : ν (BaSO4) = 1 : 1 : 1
4. З'ясуємо кількісні відношення реагентів за
умовою задачі.
Для цього спочатку обчислимо кількість речовини кожного реагенту за формулою
Відношення
реагентів виявилося таким:
ν (BaCl2) : ν (Na2SO4) = 0,2 : 0,3 = 2 : 3 = 1 :
1,5.
Як бачимо, за умовою задачі з надлишком узяли
натрій сульфат Na2SO4, відтак барій хлорид BaCl2 прореагує без залишку
(повністю). Тому масу утвореного осаду барій сульфату BaSO4 потрібно обчислювати з
використанням відомостей про барій хлорид.
5. Обчислюємо кількість речовини барій
сульфату, що утворився.
Оскільки кількісні відношення ν (BaCl2) : ν (BaSO4) у цій реакції становлять 1
: 1, то:
ν (BaSO4) = ν (BaCl2)
= 0,2 моль.
6. Обчислюємо масу барій сульфату кількістю
речовини 0,2 моль за формулою m = ν · М:
m (BaSO4) = 0,2 моль · 233 г/моль =
Примітка. А що відбулося з натрій сульфатом масою
Якщо за умовою
задачі один з реагентів взяли в надлишку, потрібно обов'язково розглядати
можливість подальшої його взаємодії з утвореним продуктом реакції.
Солі взаємодіють між собою лише за умови, що
вони обидві розчинні у воді (реакції йонного обміну відбуваються тільки між
електролітами). Барій сульфат — нерозчинна сіль. Отже, подальша взаємодія
продукту реакції із залишком реагенту натрій сульфату неможлива.
Відповідь: маса утвореного осаду барій сульфату дорівнює
Задача 2. Цинк масою
Опрацюйте §29 підручника https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html Розв’яжіть задачу №1 с.158
16.03.2021р.
Тема: Властивості і застосування
карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних
елементів, солей амонію.
Опрацюйте матеріал, поданий у презентації https://drive.google.com/file/d/1A6A8B2ntl0J1STpzRSFInvhcjKwav_yj/view?usp=drivesdk
Виконайте завдання:
|
1. Карбонатна кислота, яка міститься у складі газованих напоїв, має
формулу: |
|
|
А NaHCO3 |
В H2CO3 |
|
Б HCl |
Г Na2CO3 |
|
2. Солі якої кислоти добре розчинні у воді, розкладаються при високих
температурах? |
|
|
А Силікатної |
В Ортофосфатної |
|
Б Нітратної |
Г Карбонатної |
|
3. Кальцій карбонат, який застосовують у виробництві скла, зубної
пасти, як будівельний матеріал, тощо, має формулу: |
|
|
А СаSO4 |
В K2CO3 |
|
Б CaCO3 |
Г KHSO4 |
|
4. До складу солей амонію входять катіони: |
|
|
А NH4+ |
В K+ |
|
Б Ag+ |
Г Na+ |
|
5. Амоній нітрат (аміачна селітра) – мінеральне добриво. Яка формула
цієї сполуки? |
|
|
А NH4H2PO4 |
В NH4NO3 |
|
Б (NH4)2SO4 |
Г (NH4)2HPO4 |
|
6. Виберіть правдиві твердження щодо ортофосфатів лужних і
лужноземельних металічних елементів: |
|
|
І. Використовуються у виробництві фосфатних добрив |
|
|
ІІ. Не використовуються у харчовій промисловості |
|
|
ІІІ. Входять до складу синтетичних мийних засобів |
|
|
ІV. Містять аніони РО43 |
|
Фото відповідей надішліть у особисті повідомлення у Viber
Виконайте проект на тему: «Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.»
Фото виконаного проекту надішліть на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
9.03.2021р.
Тема: Біологічне значення
металічних і неметалічних елементів.
Біологічне значення хімічних елементів зумовлене їх роллю
у побудові тіла і процесах життєдіяльності всіх організмів.
Біологічне
значення металічних елементів.
Кальцій — макроелемент,
що становить 2 % від маси тіла людини, з них 99 % — у кістках і зубах. Головний
біоелемент. Як структурний компонент кісток, забезпечує їхню міцність і
пластичність. За участю Кальцію відбувається захисна реакція, що запобігає
кровотечі в разі пошкодження шкіри. Кальцій має унікальну властивість виводити
з організму солі важких металів і перешкоджає накопиченню Плюмбуму. Проводить
нервові імпульси та впливає на скорочення м'язів. Потрібний людям, схильним до
таких хвороб, як підвищений артеріальний тиск, пародонтоз, артрити, судоми ніг,
депресії та рак.
Харчовими
джерелами Кальцію є молочні продукти, особливо сир, риба, квасоля, Калій —
основний елемент кожної живої клітини. Його солі, що містять йони Калію,
нормалізують обмін речовин у тканинах, підтримують м'язовий тонус та
артеріальний тиск.
Важливий
для роботи серця, нирок, мозку, печінки. В організмі підтримує
водноенергетичний баланс, контролює скорочення м'язів, перешкоджає накопиченню
радіоактивного Цезію-137. Потрібний людям для підтримання м'язового тонусу, а
також тим, які відчувають стомлюваність і дратівливість, втрату апетиту, розлад
сну, хворіють на гіпертонію, гастрит або виразку шлунка.
Для
поповнення організму цим мікроелементом варто додавати до раціону сушені
абрикоси, родзинки, цитрусові, квасолю та сою, молочні й морепродукти, картоплю,
шпинат.
Натрій — мікроелемент,
що відіграє важливу роль у функціонуванні організму людини. Здійснює вплив і
стимулює роботу нервової системи, впливає на роботу міокарда, нормалізує
артеріальний тиск, розширюючи судини. Йони Натрію входять до складу крові та
міжклітинної рідини, тканин тіла; в організм надходять з натрій хлоридом. Вони
ж забезпечують проходження нервових імпульсів, регулюють разом з Калієм водний
баланс, запобігаючи зневодненню організму.
Найбільше
Натрію містять свіжі овочі (помідори, огірки, буряки, морква), бобові, риба й
морепродукти. За дефіциту Натрію в організмі необхідно вживати квашену й
морську капусту, молочні та м'ясні вироби.
Ферум — один з життєво необхідних мікроелементів. Без нього
немислиме функціонування кровоносної системи, синтез еритроцитів і гемоглобіну.
Це елемент, що є складником багатьох ферментів, сприяє знешкодженню токсичних
речовин у печінці, захищає імунну систему, забезпечує вироблення енергії в
м'язах. Як і Калій, перешкоджає накопиченню радіоактивних речовин в організмі,
зокрема радіоактивного Плутонію.
Міститься
у великій кількості в таких харчових продуктах, як м'ясо (яловичина), морська
риба, нирки, печінка, гриби, бобові, какао, морква, яйця, насіння гарбуза,
зелень, гранат, житній хліб, молода кропива.
Купрум — елемент, що, як і Ферум, уважається життєво необхідним
мікроелементом для організму людини. Потрібний для утворення гемоглобіну крові,
бере активну участь у синтезі еритроцитів і гормонів щитоподібної залози,
попереджає розвиток артритів, викривлення хребта. Від наявності Купруму
залежить пігментація волосся. Важливу роль відіграє в проведенні нервових
імпульсів, запобігаючи розсіяному склерозу.
Важливий
для дітей, які мають сколіоз, порушення постави, ДЦП; людям, які хворіють на
артрити, артрози, розсіяний склероз, порушення функції щитоподібної залози,
мають серцево-судинні захворювання.
Багатою
на мідь їжею є устриці, печінка корів та овець, какао й чорний перець, а також
горіхи, соняшникове насіння, зелені маслини та пшеничні висівки.
Магній — основний внутрішньоклітинний антистресовий
макроелемент. Гідратовані йони Магнію є каталізаторами гідролізного розпаду АТФ
й АДФ, що забезпечує виділення енергії в мітохондріях клітин. Бере участь у
передаванні генетичної інформації, нервових імпульсів до м'язів, зниженні
артеріального та нормалізації серцевого тиску. Наявність достатньої кількості
катіонів Магнію сприяє засвоєнню Кальцію.
Джерелами
поповнення організму цим макроелементом є пшеничні висівки, насіння соняшника,
родзинки, сушені абрикоси, зелені листові овочі, квасоля, неочищений рис, соя
та інші бобові.
Особливо
потрібний тим, хто часто нервує, страждає безсонням, має різні розлади у
формуванні кісткової тканини та спазми кровоносних судин.
В
організмі людини міститься близько
Біологічне значення неметалічних елементів.
До неметалічних елементів, вміст яких в організмах вищий,
ніж металічних, належать Оксиген,
Гідроген, Карбон, Нітроген. Ці хімічні
елементи входять до складу біологічно важливих органічних сполук.
О, Н, С, N — елементи-органогени.
Біологічна роль
Оксигену. З-поміж
різних хімічних елементів Оксигену у живій природі найбільше, адже він входить
і до складу життєво важливих органічних сполук, і до складу найпоширенішої
неорганічної речовини організмів — води. Для більшості живих істот життєво необхідною сполукою Оксигену є
кисень, який бере участь у різних видах обміну речовин в клітинах. Завдяки
кисню в організмах відбувається окиснення білків, жирів, вуглеводів, яке
супроводжується вивільненням енергії для забезпечення життєдіяльності
організмів. У спокої організм дорослої людини споживає 1,8-
Біологічна роль Карбону. Карбон — структурний компонент
усіх органічних сполук, з яких складаються живі організми. Для рослин він є
також елементом живлення, адже вуглекислий газ — реагент фотосинтезу. В
організмі людини карбон(IV) оксид, що утворюється під час окиснення органічних
сполук, стимулює дихальний центр, регулює значення рН крові.
В організмі людини на Карбон
припадає 18 % від маси тіла. Основне джерело Карбону — їжа, до складу якої
входять білки, жири, вуглеводи. Добова потреба в Карбоні не нормується, але
існують норми споживання органічних сполук, до складу яких входить Карбон.
• Пригадайте
з біології співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціональному
харчуванні.
Біологічна роль Нітрогену. Організми не можуть існувати без
Нітрогену. Він входить до складу амінокислот і білків, які виконують
різноманітні функції. Дефіцит Нітрогену може призвести до значних розладів у
структурі і функціях організму людини, зокрема дистрофії.
Основне джерело Нітрогену для
людини — продукти рослинного і тваринного походження, що містять білки.
Біологічна роль Фосфору. Фосфор бере участь у багатьох фізіологічних процесах. Він входить до складу нуклеїнових кислот, які, як вам відомо, регулюють ріст і розвиток клітин, забезпечують зберігання і використання генетичної інформації. Подібно до Кальцію, Фосфор незамінний в утворенні кісткової тканини, а ще Фосфор забезпечує здоров'я ясен і зубів, впливає на роботу нирок і серця, бере участь у процесах накопичення та вивільнення енергії в клітинах.
• Пригадайте
з біології АТФ — аденозинтриортофосфатну кислоту.
Біологічна роль галогенів. Галогени є життєво важливими
мікроелементами організму людини, проте відхилення їхнього вмісту від норми
викликає різні захворювання.
Флуор входить
до складу зубної емалі, кісток, нігтів, волосся. Його йони надходять до
організму з питною водою, у разі їх недостачі виникає захворювання зубів —
карієс. У нормі
Хімічний елемент Хлор
присутній в організмах у формі хлорид-аніонів Сl-. Вони беруть участь у підтриманні рН у клітинах і
біологічних рідинах, проведенні нервових імпульсів, утворенні шлункового соку,
масова частка гідроген хлориду у якому дорівнює приблизно 0,3 %. У разі
недостатнього вмісту його у шлунковому соці людина може захворіти на гастрит.
Разом з йонами Калію і Натрію аніони Хлору підтримують осмотичний тиск і
регулюють водно-сольовий обмін.
В організмі людини Бром міститься
у крові, нирках, печінці, найбільше його в клітинах мозку. Він регулює нервову
діяльність. Від нестачі Брому виникають підвищена дратівливість, безсоння,
неврози.
В організмі людини міститься
від 12 до 20 мг Йоду,
причому більша його частина сконцентрована в щитоподібній залозі у складі
гормонів тироксину і трийодотироніну. Це високоактивні йодовмісні гормони
щитоподібної залози, які на клітинному рівні впливають на мембранні процеси,
мітохондрії, і ядро, обмін білків і ліпідів, нервову систему. Унаслідок нестачі
Йоду в дітей і дорослих розвиваються важкі захворювання, зокрема базедова
хвороба. Щоб уникнути цього в місцевостях з низьким вмістом Йоду в ґрунті та
повітрі, споживають йодовану кухонну сіль, що містить добавки калій йодиду KІ
або калій йодату KІO3, а також різні харчові добавки (пивні дріжджі, висівки).
Опрацюйте §32 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html), коротко законспектуйте.
До даної теми
складіть (письмово) 10 запитань з
відповіддю «так» або «ні»
Надішліть фото виконаної роботи на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
2.03.2021р.
Дистанційна практична робота виконана _____ .______________.2021р
Учнем 22 групи
________________________________________
(Прізвище, ім’я)
Тема: Практична робота 2
«Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами»
Варіант 1
Мета: навчитися експериментально доводити наявність генетичного зв’язку між неорганічними речовинами на прикладі складеного фрагмента генетичного ланцюга
Обладнання: штатив із пробірками, піпетка, газовідвідна трубка, пальник (спиртівка)
Реактиви: хлоридна кислота , кальцій карбонат, порошок заліза, розчин натрій або калій гідроксиду, кальцій гідроксиду, натрій хлориду, натрій ортофосфату, арґентум (І) нітрату, кальцій хлориду, натрій карбонату
Завдання: складіть фрагмент генетичного ланцюга з речовин у наведеному переліку. Складіть план експерименту для здійснення хімічних перетворень за цим ланцюгом. Перегляньте відео проведення дослідів і опишіть спостереження та складіть рівняння реакцій. Для реакцій йонного обміну складіть молекулярне та йонно-молекулярне рівняння. Оформіть звіт, давши відповіді на питання.
Перелік речовин: Мідь → купрум (ІІ) оксид → купрум(ІІ) сульфат → купрум (ІІ) гідроксид→ купрум (ІІ) нітрат
Правила безпеки:
Перегляньте відео за посиланням https://youtu.be/BiuvThAaO18
Хід роботи
Перегляньте відео за посиланнями та запишіть спостереження і хімічні реакції до дослідів
Користуючись вищенаведеним переліком речовин, запишіть фрагмент генетичного ланцюга хімічними формулами
________ → _________ → _________ → ________ → _________ .
Відповідно до даного генетичного ланцюга запишіть порядок виконання експерименту. (використовуйте посилання на відео досліди)
1) Перегляньте відео фрагмент https://cutt.ly/NygjkiB та запишіть:
порядок виконання експерименту (записати які дії потрібно виконати для першої ланки генетичного ланцюга) _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Спостереження: запишіть, яку ознаку реакції ви спостерігали під час досліду;
______________________________________________________________________________________________________________________
- складіть рівняння реакцій. Для реакцій йонного обміну складіть молекулярне та йонно-молекулярне рівняння.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________
________________________________________________________________
2) Перегляньте відео фрагмент https://cutt.ly/bygkYu0 та запишіть:
порядок виконання експерименту (записати які дії потрібно виконати для другої ланки генетичного ланцюга) _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Спостереження:
- ______________________________________________________________________________________________________________________
- складіть рівняння реакцій. Для реакцій йонного обміну складіть молекулярне та йонно-молекулярне рівняння.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________
________________________________________________________________
1) Перегляньте відео фрагмент https://cutt.ly/AygluO8 та запишіть:
порядок виконання експерименту (записати які дії потрібно виконати для третьої ланки генетичного ланцюга) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Спостереження:
- ______________________________________________________________________________________________________________________
- складіть рівняння реакцій. Для реакцій йонного обміну складіть молекулярне та йонно-молекулярне рівняння.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________
________________________________________________________________
Перегляньте відео фрагмент https://cutt.ly/wyglnJx та запишіть:
порядок виконання експерименту (записати які дії потрібно виконати для четвертої ланки генетичного ланцюга) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Спостереження:
- складіть рівняння реакцій. Для реакцій йонного обміну складіть молекулярне та йонно-молекулярне рівняння.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________
________________________________________________________________
ЗРОБІТЬ ВИСНОВОК
Підбийте підсумки роботи. У процесі виконання практичної роботи ми навчилися:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
На чому ґрунтується можливість складання ланцюга перетворень для ілюстрації генетичних зв’язків між класами сполук?
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Фото виконаної роботи надішліть на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
23.02.2021р.
Практична робота №1
Тема: Дослідження якісного складу солей.
Мета: узагальнити знання про властивості основних класів неорганічних сполук, продовжити формувати практичні навички проводити якісні реакції на виявлення катіонів та аніонів; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, аналізувати;складати план експерименту й проводити його, робити узагальнення та висновки; виховувати прагнення до самовдосконалення та саморозвитку.
Обладнання: штатив із пробірками, піпетки.
Реактиви: індикаторний папір, розчини ферум(ІІ) сульфату, ферум (ІІІ) хлориду, барій хлориду, лугу (натрій гідроксиду), аргентум (І) нітрату, амоній хлориду, амоній сульфату, натрій карбонату, натрій сульфату, натрій силікату, хлоридна кислота.
Завдання: складіть плани дослідження якісного складу солей для розв’язання запропонованих експериментальних задач. Виконайте відповідні хімічні досліди (за посиланнями) та, користуючись таблицею 1, опишіть спостереження і зробіть висновки, заповнивши таблицю.
Корисні посилання:
https://www.youtube.com/watch?v=3TA_R6zx44A
https://www.youtube.com/watch?v=mdL-8mVTU70
https://www.youtube.com/watch?v=GX6UmN1wzSs
https://www.youtube.com/watch?v=dYPnpj_5qEY
https://www.youtube.com/watch?v=Uv86CAhMpL8
Хід роботи.
Задача 1. У двох пробірках містяться розчини ферум (ІІ) сульфату та ферум (ІІІ) хлориду. Доведіть експериментально вміст кожної пробірки.
Задача 2. У двох пробірках містяться дві солі: амоній хлорид та амоній сульфат. Доведіть, що речовини в обох випадках – це солі амонію. Визначте якісний склад цих солей.
Задача 3. У вас є три солі: натрій карбонат, натрій сульфат, натрій силікат. Використовуючи тільки барій хлорид та хлоридну кислоту, визначте якісний склад цих солей.
Табл.1 Якісні реакції на деякі йони в розчині
Формула йона | Реагент, (діючий йон) | Зовнішній ефект | |
Катіони | Ag+ | Сl– | Білий сирнистий осад, нерозчинний в кислотах. |
Ва2+ | SO42– | Білий кристалічний осад, нерозчинний в кислотах. | |
Fe2+ | Зеленкуватий осад, що швидко буріє на повітрі. | ||
Fe3+ | Бурий осад. | ||
NH4+ | Запах амоніаку. | ||
Аніони | Сl– | Ag+ | Білий сирнистий осад, нерозчинний в кислотах. |
SO42– | Ва2+ | Білий кристалічний осад, нерозчинний в кислотах. | |
РО43– | Ag+ | Жовтий осад, розчинний у нітратній кислоті. | |
СО32– | H+ | Бульбашки газу з шипінням, помутніння вапняної води. | |
SiO32– | H+ | Білий драглистий осад, або загустіння розчину | |
Нагадую, роботу виконуємо на окремих аркушах.
Практична робота №1.
Тема: Дослідження якісного складу солей.
Прізвище та ім’я учня
| |
Задача № 1 | |
Пробірка №1 | Рівняння реакцій: |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Пробірка №2 | Рівняння реакцій: |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Висновок:
| |
Задача №2 | |
Пробірка №1 | Рівняння реакцій |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Пробірка №2 | Рівняння реакцій |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Висновок:
| |
Задача №3 | |
Пробірка №1 | Рівняння реакцій |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Пробірка №2 | Рівняння реакцій |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Пробірка №3 | Рівняння реакцій |
Спостереження | Молекулярна форма |
Повна йонна форма | |
Скорочена йонна форма | |
Висновок: | |
Підбийте підсумки роботи
У процесі виконання практичної роботи ми навчилися
_____________________________________________________________________
Висновок:
Які реакції називаються якісними
__________________________________________________________________
За якими ознаками виявляють ті чи інші йони у розчині
__________________________________________________________________
23.02.2021р.
Тема: Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.
Між класами сполук існують генетичні зв'язки, завдяки яким з речовин одного класу можна добути речовини інших класів.
• Розглядаючи хімічні властивості сполук різних класів, можна простежити, як вони пов'язані між собою походженням, тобто скласти генетичні ряди, у яких простежується спорідненість між класами неорганічних сполук конкретного металу чи неметалу.
• Генетичний ряд металу: метал → основний оксид → основа → сіль.
• Генетичний ряд неметалу: неметал → кислотний оксид → кислота →сіль.
Наведена нище схема розширює відомості про генетичні ряди металів і неметалів, дає змогу вам виконувати різноманітні завдання на основі знань про генетичні зв'язки.
Складіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити запропоновані ланцюжки перетворень.
Опрацюйте параграф №34 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html)
Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=t0q0n92QP7o
Фото виконаних завдань та практичних робіт надсилайте на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
16.02.2021р.
Лабораторні досліди №5, №6
Тема: Виявлення у розчині катіонів Барію, амонію.
Мета: закріпити знання про хімічні властивості основних класів неорганічних сполук; навчитися виявляти в розчинах катіони Барію, амонію; формувати вміння записувати результати спостережень, робити висновки
Обладнання: штатив із пробірками, піпетки
Реактиви: розчини натрій або калій гідроксиду, натрій сульфату, сульфатної кислоти, барію хлориду, амонію хлориду.
Завдання: перегляньте відео проведення дослідів і оформіть звіт, давши відповіді на питання або заповнивши таблиці.
Правила безпеки:
Перегляньте відео за посиланням https://youtu.be/BiuvThAaO18
Хід роботи
Перегляньте відео за посиланнями та запишіть спостереження і хімічні реакції до дослідів. ( Роботу виконуємо в зошитах для лабораторних і практичних робіт, або на окремих аркушах)
І. Лабораторний дослід № 5 Виявлення в розчині катіонів Барію .
Спостереження | Рівняння хімічних реакцій у молекулярній та йонно- молекулярних формах | Висновки |
Пробірка1_____________ _____________________ ____________________ Пробірка2______________ _____________________ _____________________ _____________________
| Пробірка1_________________ _________________________ _________________________ _________________________ Пробірка2_________________ _________________________ _________________________
| За якою ознакою можна довести, що в пробірках містяться йони Ва2+?___________ ___________________________ |
Підбийте підсумки роботи
У процесі виконання лабораторного досліду я навчився
__________________________________________________________________
Зробіть загальний висновок
У розчині катіони Барію виявляють за допомого ______________________________________________
_______________________________________________________________
Наявність катіонів Барію доводить ________________________________
__________________________________________________________________
ІІ. Лабораторний дослід № 6 Виявлення у розчині катіонів амонію.
Спостереження | Рівняння хімічних реакцій у молекулярній та йонно- молекулярних формах | Висновки |
_______________________ ______________________ _____________________ _____________________ _____________________ _____________________
| ___________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________
| За якою ознакою можна довести, що в пробірці містяться катіони амонію? ____________________ _____________________ _____________________ |
Підбийте підсумки роботи
У процесі виконання лабораторного досліду я навчився
__________________________________________________________________
Зробіть загальний висновок
У розчині катіони амонію виявляють за допомогою ______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Наявність катіонів амонію доводить ________________________________
__________________________________________________________________
18.01.2021
Урок 15
Тема: Раціональне використання
добрив та проблема охорони довкілля.
Виконайте завдання:
1.Серед
переліку речовин виберіть нітратну кислоту:
а) НNO2
б)Н2NO3 в) НNO3
2.Нітратна
кислота : а)сильна; б)слабка; в)середньої сили.
3.Нітратна
кислота : а)одноосновна; б)двохосновна; в)трьохосновна.
4.Солі
нітратної кислоти : а)нітрати; б)нітрити; в)нітрогени.
5.Ступінь окиснення нітрогену в нітратній кислоті: а)+1; б)+3; в)+5.
6.Концентрована нітратна кислота взаємодіє з алюмінієм: а)так; б)ні;
в) частково.
У наш час для забезпечення людства продуктами харчування в галузі
сільськогосподарського виробництва переважають методи його інтенсифікації, у
зв’язку з цим все більше використовують засоби хімічного захисту та мінеральні
добрива. Останні, у свою чергу, є
основним засобом для збільшення врожайності на 40 - 50 % та поліпшення якості
сільськогосподарської продукції. Але використання мінеральних добрив спричинює
ряд екологічних проблем.
Забруднення навколишнього
природного середовища відбувається не
лише під час використання добрив, а на всіх технологічних етапах виробництва,
транспортування і використання агрохімікатів.
Відомо, що з добрив, внесених в ґрунт, тільки
частина засвоюється рослинами. З цим
пов’язано ряд екологічних проблем, таких як: засолення ґрунтів, проникнення
компонентів добрив у підземні водні горизонти, їх змив поверхневими водами,
забруднення водойм тощо.
Майже всі мінеральні добрива є
водорозчинними солями і тому безпосереднє використання їх рослинами пов’язане з
швидкістю їх розчинення та міграцією в ґрунті, а, отже, є залежним від
кількості опадів в період внесення добрив та під час вегетаційного періоду. Надмірна
кількість опадів призводить до швидкого розчинення добрив, їх вимивання з
ґрунту та забруднення навколишнього середовища.
Наслідком такої міграції мінеральних
добрив є погіршення якості врожаю та його зменшення. Внутрішні водойми стають
надзвичайно вразливими, оскільки у воді найбільшою мірою нагромаджуються розчинні
речовини, насамперед, азотисті. В зв’язку з цим зростає евтрофікація водойм (найчастіше
проявляється цвітінням води, що зумовлено значним збільшенням популяцій
синьо-зелених ціанобактерій, які у процесі життєдіяльності продукують токсини )
та концентрація нітратів у питній воді.
Перевірте себе: відповіді до завдань: 1.в); 2.а); 3.а); 4.а);
5.в); 6.б).
Опрацюйте
с158-161 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html)
Відповідь з обґрунтуванням надішліть
на електронну адресу: gvk.cem@gmail.com
Урок 16
Тема: Запобігання негативному впливові нітратів
на організм людини.
Нітрати – це
солі нітратної кислоти. Нітрити – це солі нітритної кислоти. Це білі
кристалічні речовини, без запаху, добре розчинні у воді. З погляду біолога,
нітрити та нітрати є формами нітрогену. Нітроген - життєво важливий елемент,
який входить до складу білків і нуклеїнових кислот. Безпосередньо з повітря
нітроген засвоюють лише деякі бактерії, а всі інші організми здатні засвоювати
лише сполуки нітрогену. Рослини виділяють нітроген з неорганічними речовинами -
нітратами і солями амонію.
Продукти харчування містять велику кількість
біологічно-активних речовин, які характеризують харчову цінність продуктів
(білків, жирів, вуглеводів), а також різних хімічних забруднювачів: токсичні
елементи, нітрати, нітрити, N-нітрозосполуки, мікотоксини, пестициди.
Найбільша кількість нітратів та нітритів накопичуються в
рослинних харчових продуктах, і саме вони є основним джерелом надходження
нітратів в організм людини
Основна
причина накопичення нітратів в рослинах – це систематичне використання високих
доз нітрогеновмісних добрив. Нітрати входять до складу багатьох добрив,
наприклад калійна селітра (нітрат калію), кальцієва селітра (нітрат кальцію),
аміачна селітра (нітрат амонію) і т.п.
Нітрати не є
токсичними. В організмі людини частина нітратів згодом легко виводиться, інша
частина утворює нешкідливі, а іноді навіть корисні сполуки. Але за певних умов
нітрати можуть відновлюватися в солі азотистої кислоти, утворюючи нітрити.
Нітрит - сіль азотистої кислоти HNO2. Нітрити термічно менш стійкі, ніж
нітрати. Застосовуються у виробництві барвників і в медицині. Вони - отрута для
гемоглобіну людини, бо перетворюють гемоглобін у метгемоглобін, що не здатний
переносити кисень. У результаті може розвитися кисневе голодування тканин і
організму в цілому. Особливо шкідливі нітрити для дітей і вагітних жінок.
Високий
вміст нітратів у рослинах зазвичай обумовлено перевищенням кількості
мінеральних добрив.
Зони найбільшого накопичення нітратів: картопля – шкірка та
серцевина бульби, буряк - вершечок і
кінчик корнеплода, огірки – шкірка і частина біля плодоніжки, морква - центральна частина та кінчик корнеплоду.
За нормами
ВООЗ, допустимої добової дозою нітратів для людини вважається 5 мг на кожний
кілограм його ваги. При середній вазі
При вживані високих доз нітратів з їжею через 4 – 6 годин
з'являється нудота, блювота, синюшність шкіряного та слизових покривів.
«Як зменшити концентрацію вмісту нітратів в продуктах харчування?»
Фото робіт надішліть на електронну адресу: gvk.cem@gmail.com
7.12.2020
Тема: Сучасні силікатні матеріали.
1. Скло
Силіцій — другий за поширеністю хімічний елемент земної
кори, а силікатні матеріали — одні з найпоширеніших будівельних і
конструкційних матеріалів, які використовуються людиною.
Скло — це твердий прозорий матеріал.
Найпоширенішим є силікатне скло, основний компонент якого — силіцій(ІV) оксид SiО2.
Сировиною
для виробництва скла є сода Na2CО3, вапняк СаСО3 і пісок SiО2. Їх сплавляють за
температури близько 1400°С. Відбуваються такі реакції:
Na2CО3 + SiО2 = Na2SiО3 + CО2↑
СаСО3 + SiO2 = CaSiО3 + СО2↑
Склад скла можна подати такою спрощеною формулою: Na2О • СаО • 6SiО2.
Змінюючи склад шихти, додаючи різні добавки, одержують скло з наперед заданими властивостями. Так, якщо замість соди Na2CО3 взяти поташ К2СО3, то можна добути високоякісне тугоплавке скло, з якого виготовляють хімічний посуд. А якщо вапняк замінити на плюмбум(ІІ) оксид РЬО, отримаємо кришталь.
Кварцове скло отримують з розплавленого кремнезему SiО2. Таке скло термостійке і пропускає ультрафіолетові промені.
2. Кераміка
Вироби
з глини називають керамікою. Із керамічних виробів важливе значення мають
порцеляна і фаянс.
Порцеляна — один із видів тонкої кераміки, складається в основному з SiО2, Al2О3 і К2О.
Як сировину використовують білу глину — каолін, кварцовий пісок і польовий шпат (К2О • Аl2О3 • 6SiО2).
З порцеляни виготовляють санітарно-технічні вироби, електроізолятори, предмети
побуту і художні вироби.
Фаянс — керамічний матеріал, схожий на порцеляну, покритий тонкою склоподібною плівкою — поливою. Містить ті самі компоненти, що й порцеляна, але в інших співвідношеннях. Із фаянсу виготовляють облицювальну плитку, посуд, художні вироби.
Кераміка використовується у будівництві. З кераміки виготовляють цеглу, панелі для стін, плитку для підлоги, черепицю, труби, а також глиняний посуд, горщики для квітів.
3. Цемент
Цемент — сірий порошок, який складається із силікатів та алюмінатів кальцію, що під час змішування з водою швидко висихає і твердне, Для добування цементу як сировину використовують вапняк, глину та інші речовини.
Сировина завантажується у піч, перемішується і спікається за температури у
межах 1400–1600°С. Одержану масу, основними компонентами якої є СаО, SiO2 і Аl203, охолоджують і перемелюють на порошок.
Цемент — важливий будівельний матеріал. Із суміші цементу, піску й води готують будівельні розчини. Цемент, змішаний з водою і наповнювачами (піском, щебенем, гравієм, шлаком), утворює суміш, яка застигаючи утворюється бетон. Якщо бетоном залити сталевий каркас, дістанемо залізобетон. Із нього роблять балки, панелі, труби, мости, перекриття, шпали.
· Опрацюйте параграф №31 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html), коротко законспектуйте його.
· Виконайте (письмово в робочих зошитах) завдання № 1 с170 (рубрика «Застосовуємо»).
· Фото робіт надішліть на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
9.11.2020
Тема: Солі, їх поширення в природі. Середні та кислі солі
• Складні речовини із загальною формулою Ме х Кислотний залишок у належать до класу
солей.
• Солі — це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів
металічного елемента й аніонів кислотного залишку, наприклад: К2СО3 = 2К+ +
СО2-3.
• Усі солі мають твердий агрегатний стан, багато з них добре
розчинні у воді, зокрема всі нітрати, усі солі Калію й Натрію.
• Кристалогідрати — солі, які містять кристалізаційну воду,
наприклад мідний купорос, залізний купорос.
• Серед неорганічних сполук за поширеністю у природі солі
займають друге місце після оксидів.
СЕРЕДНІ СОЛІ. Дотепер ви мали справу переважно з середніми солями. Так
називають продукти повного заміщення Гідрогену в молекулі кислоти йонами
металічного елемента, наприклад: K2SO4, K3PO4.
Середні солі — продукти повного заміщення
атомів Гідрогену йонами металічного елемента в молекулі кислоти. Їхні кислотні
залишки не містять атомів Гідрогену.
Як ви знаєте, за сучасною номенклатурою назви середніх солей
утворюють з двох слів у називному відмінку: першим називають катіон металічного
елемента, другим — аніон кислотного залишку, який є однокорінним із назвою
відповідної кислоти, наприклад: СаСl2 —
кальцій хлорид (хлоридна кислота), Na3PO4 —
натрій ортофосфат (ортофосфатна кислота), KNO3 — калій нітрат (нітратна кислота). Відмінюється
тільки друге слово, наприклад: кальцій хлоридом, калій нітрату.
КИСЛІ СОЛІ. Якщо катіони Гідрогену в кислоті
неповністю заміщені катіонами металічного елемента, утворюються кислі солі.
Кислі солі — продукт неповного заміщення
Гідрогену в кислоті катіонами металічного елемента, тому кислотні залишки таких
солей містять Гідроген, наприклад KHSO4, KН2РО4, K2НРО4.
Назви кислотних залишків кислих солей складають так, щоб у них
було відображено наявність Гідрогену. Так, кислотний залишок HSO-4 одновалентний
і має назву гідрогенсульфат, а сіль KНSO4 — калій гідрогенсульфат. А яка валентність
кислотного залишку калій гідрогенортофосфату К2НРО4?
Міркуємо так: у молекулі ортофосфатної кислоти Н3РО4 відбулося
заміщення двох атомів Гідрогену. Отже, залишок двовалентний. Саме тому у
формулі після символу одновалентного Калію стоїть індекс 2.
Наявність двох атомів Гідрогену в назві кислої солі передають
приставкою «дигідроген», наприклад: KН2РО4 —
калій дигідрогенортофосфат.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛИХ СОЛЕЙ. Кислі солі багато в чому повторюють
хімічні властивості середніх солей, хоча мають певні особливості. Зупинимось на
них.
1. Електролітична дисоціація
Кислі солі, утворені сильними кислотами, дисоціюють повністю і в
одну стадію:
NaHSO4 = Na+ +
Н+ + SO2-4.
Кислі солі, утворені слабкими кислотами, дисоціюють у дві
стадії.
На першій — повністю:
NaHCO3 = Na+ +
НСО-3,
на другій — частково й дисоціація є оборотною реакцією:
НСО-3 ⇄ Н+ + СО2-3.
2. Кислі солі більш сильної кислоти взаємодіють з кислими солями
слабкіших кислот, утворюючи слабкішу кислоту й середню чи кислу сіль сильної
кислоти.
·
Опрацюйте
параграф№27 підручника (https://pidruchnyk.com.ua/469-hmya-yaroshenko-11-klas.html)
·
Виконайте завдання № 1- 4 с148 (рубрика «Застосовуємо»)
Немає коментарів:
Дописати коментар