10.03.2021
Тема: Узагальнення знань з теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та
біотехнології»
Результатом біологічних досліджень є знання, необхідні для забезпечення сталого розвитку людства, розв'язування глобальних проблем, розроблення та впровадження досягнень біотехнології, що визначають рівень розвитку багатьох галузей, передусім селекції, медицини, сільського господарства, промисловості, охорони довкілля й біорізноманіття.
|
СЕЛЕКЦІЯ -
наука про створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід
тварин і штамів мікроорганізмів. Основними розділами є селекція, рослин,
селекція тварин і селекція мікроорганізмів. |
||
|
Основні напрями сучасних досліджень |
Біологічні основи |
Науки, що є теоретичною основою |
|
• Маркерна селекція • Геномна селекція • Адаптивна селекція |
Вчення про центри
походження культурних рослин Закон гомологічних рядів Вчення
про мутації Вчення про гетерозис Біоетичний
підхід |
Молекулярна біологія, молекулярна генетика, біохімія,
мікробіологія, екологія, генетика, еволюційна біологія |
|
МЕДИЦИНА -
система наукових знань і практичної діяльності, спрямованої на збереження
здоров'я й лікування захворювань. Основними розділами є теоретична медицина й
практична медицина. |
||
|
Основні напрями сучасних досліджень |
Біологічні основи |
Науки, що є теоретичною основою |
|
Репродуктивна медицина
Трансплантологія Донорство Біомедична інженерія Регенеративна медицина Генотерапія Онкологія |
Вчення про стрес Теорія хвороб цивілізації Екологічний підхід Психосоматика Етологічний підхід Біоетичний підхід |
Біологія людини, екологія
людини, етологія людини, біотехнологія, вірусологія, мікробіологія,
епідеміологія, імунологія, антропологія, біоінформатика |
|
БІОТЕХНОЛОГІЯ -
це комплекс наук, засобів, методів, спрямованих на одержання і використання
процесів, клітин, продуктів життєдіяльності організмів у промисловому
виробництві. Основними розділами є харчова, промислова, ветеринарна,
екологічна, медична біотехнологія |
||
|
Основні напрями сучасних досліджень |
Біологічні основи |
Науки, що є теоретичною основою |
|
Генна інженерія Клітинна інженерія Екологічна інженерія Біоінженерія Промислова мікробіологія |
Закономірності збереження й
реалізації генетичної інформації Екологічний підхід Геноміка Протеоміка Біоетичний підхід |
Молекулярна генетика Молекулярна біологія Біохімія Мікробіологія Екологія Біологія людини Селекція |
Пройдіть тренувальний тест: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8587491
Тема: Узагальнення: роль
біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства
Глобальні
проблеми сучасності
Сучасне
суспільство вимушене вирішувати різноманітні проблеми. Але частина цих проблем
стала глобальною й охоплює всю планету. Це, наприклад, нестача продуктів
харчування, порушення людиною екосистем, забруднення середовища продуктами
діяльності та зміна клімату.
На жаль,
не можна об'єктивно оцінити, як ці проблеми впливають на розвиток людини. І не
для всіх проблем можна знайти надійний алгоритм вирішення. Але в багатьох
випадках на допомогу людині може прийти біологія. Живі організми існують на
нашій планеті вже кілька мільярдів років, і весь цей час вони шукають шляхи
розв'язання величезної кількості питань. Жива природа має гарний потенціал,
який можна використати для вирішення проблемних моментів.
Уже зараз живі організми відіграють свою
важливу роль для очищення стічних вод та відновного джерела енергії шляхом
вироблення біогазу мікроорганізмами
Продовольча
проблема
Проблема нестачі продуктів харчування
стосується насамперед людини і не дуже тісно пов'язана з існуванням біосфери.
Але слід ураховувати, що ресурси для отримання продуктів харчування людство
бере з біосфери. На планеті вже практично не залишилося вільних місць,
придатних для збільшення площ сільськогосподарського виробництва. Тому далі не
можна збільшувати виробництво продовольства шляхом розширення
сільськогосподарських угідь. Крім того, ще одним важливим завданням, яке
пов'язано з продовольчою проблемою, є забезпечення повноцінного харчування,
тобто продукти харчування кожної людини повинні бути різноманітними і містити
всі необхідні їй речовини.
Біологія вже один раз розв'язувала таку
задачу. У середині XX століття «зелена революція» дозволила зняти актуальність
загрози голоду за допомогою значного підвищення врожайності культурних рослин.
Це вдалося зробити, використовуючи методи класичної селекції та хімізації
сільського господарства. Нині різке збільшення продуктивності культурних рослин
можливе за умови запровадження технологій молекулярної біології, зокрема
створення генетично модифікованих організмів.
Порушення
екосистем
Ріст населення і збільшення промислового виробництва — чи не головні чинники посилення тиску людини на природні екосистеми. Наслідком такого тиску стало вимирання багатьох видів організмів, порушення трофічних зв'язків в екосистемах і підвищений рівень ризику руйнації та зникнення окремих екосистем
Порушення
лісових та морських екосистем у результаті діяльності людини
Можливим
варіантом вирішення цієї проблеми є впровадження раціонального
природокористування та розширення мережі природоохоронних територій. Такі
території стануть місцем збереження біорізноманіття і джерелом відновлення
природних екосистем у випадку здійснення відновних заходів на територіях, які
можуть бути вилучені з експлуатації. Подібні варіанти вирішення проблеми
порушення екосистем оптимально вписуються у програму реалізації Концепції
сталого розвитку.
Забруднення
середовища
Ще одним наслідком інтенсивного розвитку промисловості стало різке збільшення забрудненості середовища продуктами людської діяльності. Це відходи виробництва, сміття, результати аварій та катастроф
Джерела
забруднення середовища
На
сьогодні значна частина цих продуктів не переробляється або переробляється
живими організмами дуже повільно. Але перспективи розвитку методів молекулярної
біології і генної інженерії дають надію на те, що стане можливим створення
організмів, які змогли б швидко й ефективно переробити це сміття.
Особливістю
процесу зміни клімату є те, що він відбувається з прискоренням. Підвищення
температури стає причиною танення льодовиків. Відповідно, менша площа
льодовиків відбиває в космос менше сонячних променів. Ці промені нагрівають
поверхню ґрунту і ще більше підвищують її температуру. Тому ті льодовики, які
ще залишилися, тануть швидше. І цей процес прискорюється.
Зміни
клімату
Ще одна велика проблема сучасного людства —
зміна клімату. І хоча зрозуміло, що людина зробила свій внесок у цей процес,
але конкретна величина цього внеску все ще активно обговорюється.
Наслідками змін клімату стало масове танення
льодовиків, вік яких становить від сотень тисяч до кількох мільйонів років. Це,
у свою чергу, спричинює цілу низку суттєвих екологічних змін. Танення
льодовиків насичує океан великою кількістю води. Відповідно, рівень океанів
підіймається, а прибережні території затоплюються. А в потенційній зоні
затоплення розташовано багато великих міст і ще більша кількість малих
поселень. Результатом підйому рівня океану буде вимушене переселення сотень
мільйонів людей і втрата частини сільськогосподарських територій.
Від зміни клімату також сильно постраждали деякі внутрішні водойми (наприклад, Аральське море), які пересихають через дефіцит вологи , що, як результат, впливає на навколишні сільськогосподарські угіддя і стає причиною деградації ґрунтів на велетенських площах.
Наслідки
глобальних змін клімату
Для
вирішення цієї проблеми основним завданням залишається утилізація надлишкових
кількостей парникових газів, передовсім вуглекислого газу і метану. Зараз
науковці
Перегляньте відео,: https://www.youtube.com/watch?v=R6KSWSVUkck https://www.youtube.com/watch?v=ObF0MHkiZvA
Підготуйтеся до
контрольної роботи.
24.02.2021
Тема: Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний
захист. Біологічна
безпека та основні напрямки її реалізації.
Біологічною є небезпека, що походить від живих об’єктів. Носіями біологічних небезпек є всі середовища проживання (повітря, вода, ґрунт), рослинність і тваринний світ, самі люди. Наслідком біологічних небезпек є різноманітні хвороби, травми різного ступеня тяжкості, у тому числі і смертельні.
Основними джерелами виникнення біологічних загроз є:
- епідемії, епізоотії та епітофітії;
- аварії на біологічно небезпечних об’єктах;
- природні осередки та природні резервуари збудників небезпечних та особливо небезпечних захворювань;
- транскордонне перенесення патогенних мікроорганізмів, представників флори і фауни, небезпечних для екологічних систем;
- біологічний тероризм;
- застосування біологічної зброї державою.
Поняття про
біологічний тероризм
Біологічним тероризмом є використання біологічних засобів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, токсинів або речовин, вироблених цими організмами) проти населення з метою загрози знищення максимальної кількості людей.
Для виготовлення біологічної зброї можна використовувати десятки різних біологічних об’єктів. І дія кожного з них призводить до різних ефектів. Це залежить від природи агента, тривалості впливу після зараження, навколишніх умов, дозу, що необхідна для зараження, виду хвороби тощо. Деякі види біологічної зброї призначені для знищення посівів і худоби. Порівняно з іншими видами озброєння (ядерне, хімічне, звичайне) біологічна зброя у своєму різноманітті є унікальною.
Поняття про біологічний
захист
Біологічний захист — це унеможливлення навмисного чи ненавмисного небезпечного впливу на людину, тварин і рослин результатів науково-дослідних експериментів і збудників особливо небезпечних інфекцій.
Біологічний захист включає:
виявлення осередку біологічного зараження, його локалізація та ліквідація;
прогнозування масштабів розвитку і наслідків біологічного зараження;
використання засобів захисту;
дотримання протиепідемічного режиму;
уведення режимів карантину та обсервації;
надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами.
Біологічна безпека та
основні напрямки її реалізації
Біологічна безпека — система правил і заходів, що запобігають або зменшують ризик несприятливого впливу чинників біологічного походження на здоров’я населення та стан довкілля. Також це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини.
Забезпечення біологічної безпеки від тероризму здійснюється такими заходами:
- ліцензування права володіння матеріалами та обладнанням для дослідницької роботи;
- перевірка надійності персоналу, вимоги до його фахової підготовки;
- облік персоналу, який має доступ до біологічних матеріалів;
- класифікація біологічних матеріалів згідно із властивими їм факторами ризику;
- фізичні вимоги до інфраструктури;
- класифікації ризику для біологічних матеріалів;
- організаційні заходи щодо забезпечення безпечного поводження з мікроорганізмами відповідно до різних груп ризику, включаючи обмежений доступ до чутливих матеріалів (матеріалів, розповсюдження яких може спричинити суспільний резонанс) на основі принципу необхідності для роботи;
- безпечне зберігання мікроорганізмів і токсинів згідно із класифікацією груп ризику.
Опрацюйте §49 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html. Законспектуйте його.
Тема: Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.
Прочитайте нижченаведений текст. Складіть 5 тестових завдань з даної теми. Надішліть фото завдань на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
МОЛЕКУЛЯРНА
ГЕНЕТИКА - це галузь біології,
що вивчає молекулярні основи спадковості й мінливості живих організмів і
вірусів. Найголовнішими досягненнями молекулярної генетики, що застосовуються в
біотехнології, є закономірності організації та збереження генетичного матеріалу
(хімічна природа гена, штучний синтез гена, механізми реплікації й репарації
ДНК). Молекулярна генетика стала теоретичною основою генної інженерії, метою
якої є створення генетичних структур та організмів з новими комбінаціями
спадкових ознак.
До найважливіших методів молекулярної
генетики, що їх використовують у генній інженерії, належать:
- метод гібридизації ДНК з використанням ДНК-зондів -
визначення фрагментів ДНК або РНК з певною генетичною інформацією за
допомогою одноланцюжкових комплементарних фрагментів ДНК (ДНК-зондів);
- методи секвенування генів - встановлення
послідовності нуклеотидів у молекулах ДНК;
- метод полімеразної ланцюгової реакції - збільшення
кількості фрагментів ДНК у біологічному матеріалі;
- метод генетичних маркерів - ідентифікація фрагментів
ДНК за допомогою специфічних нуклеотидних послідовностей з відомою
первинною структурою;
- методи перенесення генів за допомогою вірусних
векторів або плазмід.
Для отримання генів, їх поєднання з векторами
(плазмідами або вірусами) в генетичній інженерії використовують ферменти:
ревертази (ферменти, що каталізують синтез нитки ДНК на матриці іРНК),
рестриктази (ферменти, що розрізають нуклеотидні послідовності в певних
місцях), лігази (ферменти, що з'єднують нуклеотидні послідовності).
Отже,
досягнення молекулярної генетики дають змогу отримувати гени й переносити їх з
метою конструювання клітин й організмів зі зміненою спадковою інформацією.
МОЛЕКУЛЯРНА
БІОЛОГІЯ - галузь біології, що
вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів - нуклеїнових кислот і білків
та їх надмолекулярних структур. Для біотехнології фундаментальне значення мають
такі досягнення цього розділу, як встановлення механізмів реалізації генетичної
інформації, біосинтезу білків, мембранного транспортування, ферментного
каталізу, а також вивчення регуляторних механізмів цих процесів. Молекулярна
біологія разом з молекулярною генетикою стали фундаментом для клітинної
інженерії, мета якої - створення нових клітин та отримання тканин, органів й
організмів з клітинного матеріалу.
Основними методами молекулярної біології, що
їх застосовують у біотехнології, є:
- метод соматичної гібридизації - поєднання соматичних
клітин різних тканин або організмів для отримання нових комбінацій ознак;
- метод культури клітин (тканин) - виділення й
перенесення клітин з організму на поживні середовища для отримання
генетично однорідних популяцій клітин;
- метод клонування організмів - отримання із
застосуванням нестатевих способів розмноження клонів, що складаються з
генетично однорідних клітин. Основою клонування є явище тотипотентності -
здатність однієї клітини багатоклітинного організму давати початок цілому
новому організму шляхом поділу. Технологія пересаджування ядер соматичних
клітин в яйцеклітину, з якої власне ядро було вилучене, й наступне
вирощування та отримання організму набуло широкого застосування як
соматичне клонування (наприклад, клонування вівці Доллі). У клітинній
інженерії розрізняють ще ембріональне клонування, за якого донорами ядер є
морули або бластоцисти (наприклад, отримання й клонування химерних мишей).
Отримання клітин і клітинних продуктів
експресії було б неможливим без участі таких ферментів, як полімерази
(ДНК-полімерази, РНК-полімерази), синтетази (ферменти синтезу білків), протеази
(ферменти розщеплення білків), нуклеази (ферменти розщеплення нуклеїнових
кислот).
Отже,
досягнення молекулярної біології є основою більшості галузей біотехнології.
БІОХІМІЯ - наука про хімічний склад і хімічні процеси, що
відбуваються в клітинах живих організмів. Сучасна біохімія вивчає організми на
молекулярному рівні за допомогою цілої низки методів: електрофорезу,
хроматографії, електронної мікроскопії, ультрацентрифугування, полярографії,
методу мічених атомів.
На ґрунті її фундаментальних досліджень
створюються біотехнології для медицини, сільського господарства, промисловості,
охорони довкілля: одержання харчових продуктів (наприклад, кефірів, йогуртів,
сухого молока, хліба, соків), отримання лікарських препаратів (наприклад,
вакцин, антибіотиків, вітамінів, ферментів), безвідходні технології очищення
довкілля (наприклад, біотехнологія розкладу штучних полімерних матеріалів),
добування екологічно чистих видів палива (наприклад, біогазу, біодизелю),
кормів для сільськогосподарських тварин (наприклад, кормових білків із
парафінів нафти), створення засобів догляду й захисту рослин (наприклад,
створення біодобрив, біогумусу). Великим є значення біохімії у розв'язуванні екологічної
проблеми утилізації та переробки відходів, створенні будівельних матеріалів
нового покоління та створенні біотехнології отримання біорозщеплюваних
матеріалів (наприклад, полігідроксіалканоатів).
Успіхи біохімії є фундаментом для розвитку
таких напрямів біотехнології, як:
- інженерна ензимологія - це галузь, що ґрунтується на
використанні каталітичних функцій ферментів у ізольованому стані або у
складі певних клітин для одержання продуктів (наприклад, біотехнологія
отримання ферментів для освітлення фруктових соків);
- мікробіологічний синтез - галузь, що займається
створенням промислових способів добування речовин і сировини за допомогою
мікроорганізмів (архей, бактерій, нижчих грибів, одноклітинних рослин) і
продуктів їхньої життєдіяльності (наприклад, біотехнологія одержання
антибіотиків, штучних кормових білків, ферментів, вітамінів В2, В12, С,
гіберелінів, стероїдних речовин);
- екологічна інженерія - галузь, завданням якої є
поліпшення стану довкілля та створення технологій, що забезпечують
очищення води, повітря, ґрунтів (основними інструментами галузі є «зелена
хімія», «зелена енергетика», «зелений транспорт», біоочищення стічних вод,
технологія очищення ґрунтів або водойм від забруднювачів за участі рослин
- фіторемедіація)
Рослини-ремедіатори: 1 - верба п'ятитичинкова;
2 - гірчиця індійська
Отже,
біохімія є фундаментальною основою таких напрямів біотехнології, як інженерна
ензимологія, мікробіологічний синтез, екологічна інженерія.
20.11.2020
Тема: Екологічна
політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.
Природокористування
– галузь наукової і виробничої діяльності людини,
сукупність всіх засобів суспільства для використання та відновлення природного
середовища і природних ресурсів для розвитку продуктивних сил та забезпечення
сприятливих умов для життєдіяльності людини.
Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована на
забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я,
довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
1.
Опрацюйте інформацію щодо природоохоронної діяльності в
Україні
Природоохоронна діяльність
забезпечується основним законом нашої країни – Конституцією України (зокрема,
статтями 16, 50, 66).
Для
здійснення ефективного збереження природних ресурсів Кабінет Міністрів України
визначив порядок ведення їхнього державного обліку і кадастру.
Кадастр – список або реєстр, наприклад,
природних ресурсів (земельний, водний, лісовий, тваринний тощо). Це
інформаційні системи, які містять систему відомостей і використовуються у
процесі здійснення державного управління.
В Україні ведуться кадастри:
·
Державний
кадастр тваринного світу (1994);
·
Державний
кадастр рослинного світу (2006);
·
Державний
кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (2005).
Сучасними
нормативно-правовими актами, що регулюють організацію охорони навколишнього
природного середовища в Україні, є:
·
Закон
України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 26.06.91 №
1268-ХІІ);
·
Закон
України «Про тваринний світ» (від 13.12.2001 №2894-ІІІ);
· Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (від 16.10.1992 №2707-ХІІ).
Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища
Участь України у міжнародному
співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища визначена
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.71).
Як член ООН Україна є учасником
18 угод у галузі охорони природи.
Україна приєдналася до Конвенції
щодо створення глобальних систем моніторингу навколишнього середовища (1972),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають
під загрозою зникнення (1975), Конвенція
про охорону біологічного різноманіття (1992), Конвенції ООН зі змінами клімату
(1992) та багато інших.
На Європейському рівні Україна є учасником таких угод:
·
Конвенція
про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі
(1982);
·
Конвенція
по усуненню причин і запобіганню шкоди лісам Західної Європи (1984);
·
Всеєвропейська
стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (1995).
2. Розгляньте рисунок 1. «Глобальні цілі сталого розвитку» і виберіть ті, що стосуються збереження навколишнього середовища, біорізноманіття, охорони природи, вказавши відповідні номери
Рис. 1. Глобальні цілі сталого розвитку
3. З
попередньо визначеного переліку, оберіть одну ціль, що стосується охорони
довкілля й запропонуйте її реалізацію на рівні Чернівецької області.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Опрацюйте §40 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html.
Дайте відповідь
(письмово ) на запитання №1,№3-5 с170.
Фото відповідей надішліть на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
13.11.2020
Урок 19-20
Тема: Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми
акліматизації та реакліматизації видів. Збереження
біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.
Руйнування
природного середовища життя. Це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди
включається заготовка деревини, добування корисних копалин, вирубка лісу під
пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої
природи. Екосистеми змушені "відступати", а флора і фауна, що живе в
них, втрачає необхідні умови існування.
Чужорідні
види. Коли людина ввозить в будь-яку екосистему чужорідні
біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим
видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють
інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.
Надмірна
експлуатація природних ресурсів. Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий
приклад цьому – мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів
у Північній Америці була найчисельнішою. Коли голуби великими зграями – по
мільярду особин в кожній – здійснювали перельоти, небо на декілька днів ставало
темним від птахів. Але в кінці того ж століття, в результаті полювання на них,
цей вид став на межі зникнення, а в вересні 1914 року в зоопарку міста
Цінціннаті помер мандруючий голуб. Дещо схоже відбулося й з бізонами на
рівнинах Північної Америки, де вони були повністю знищені.
Швидкий
ріст населення. В середині XIX
століття чисельність населення Землі складала один мільярд чоловік. Через
півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести мільярдів, люди стали
замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі
норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи
витіснення нами різних видів тварин викликає все більше тривоги.
Загроза глобального потепління. Згідно оцінок міжурядової комісії з кліматичних змін,
протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5
градуса за Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких
видів тварин і рослин. За
даними досліджень, підвищення
температури води – одна з причин загибелі коралових рифів, які слугують
середовищем життя багатьох морських організмів.
За оцінками вчених підняття
рівня Світового океану на один метр може призвести до затоплення великих
прибережних ділянок заболочених земель, багатих різноманітною флорою та фауною.
Деякі вчені вважають, що глобальне потепління викличе танення льодового покрову
Гренландії та Антарктиди. А це загрожує екологічною катастрофою.
Щоб
зупинити процес вимирання видів, людське суспільство докорінно змінити своє відношення до нашої планети та її
природних ресурсів.
Досить часто
людська діяльність є причиною занесення нових видів, нехарактерних для
екосистем певного регіону — видів-вселенців, або інтродуцентів.
Наприклад, у Європі близько 15 % усього видового біорізноманіття представлено видами-вселенцями. Якщо чисельність і поширення виду-інтродуценту контролюється природними механізмами, то він може тривалий час існувати в екосистемах, збільшуючи їхні біорізноманіття й стійкість. Для цього виду потрібно акліматизуватися — пристосуватися до нових умов середовища в межах своєї модифікаційної мінливості. Під час акліматизації в організмі змінюються процеси життєдіяльності під впливом внутрішніх регуляторних механізмів. У такого пристосування є генетично зумовлені межі — організм не може акліматизуватися до умов, що знаходяться поза його діапазоном толерантності. Тобто теплолюбна рослина не житиме в холоді, а вологолюбна — у посушливих умовах. Окрім цього, акліматизація — це повільний процес й організми не можуть миттєво пристосуватися до нових умов проживання.
Найчастіше інтродукція є штучним процесом, коли людина свідомо чи ні заносить нові види. Часто це робиться задля розведення й отримання харчів. Із цією метою в нас акліматизовано картоплю, помідори, соняшник, кукурудзу, фазанів, коропів, товстолобів, плямистих оленів. Подекуди організми інтродукують із декоративною метою — так в Україні з'явилися кінський каштан і туя.
Час від часу люди здійснюють
реінтродукцію — повернення видів на територію, на якій вони з певних причин
зникли. У такому випадку організми повинні реакліматизуватися
— знову пристосуватися (акліматизуватися) до колишніх умов існування.
Найчастіше реінтродукція здійснюється для відновлення видів, що зникли чи
зникають і підтримки сталості природних екосистем. Проблемою реакліматизації є
те, що організми могли втратити навички життя в природному середовищі, якщо
вони тривалий час жили в неволі. Тому цей процес потребує ретельного контролю й
поступовості. В Україні реінтродукції зазнали, наприклад, зубр і польський
коник (нащадок вимерлого тарпана) — вони були поселені в природоохоронні зони
із зоопарків і приватних господарств.
Опрацюйте §39 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html. Зробіть короткий конспект.
Дайте відповідь (письмово
) на запитання №1,№2 с166.
Немає коментарів:
Дописати коментар