24.03.2021
Виконайте контрольну роботу: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3452507
17.03.2021
Тема: Узагальнення знань з теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології»
Результатом біологічних досліджень є знання, необхідні для забезпечення сталого розвитку людства, розв'язування глобальних проблем, розроблення та впровадження досягнень біотехнології, що визначають рівень розвитку багатьох галузей, передусім селекції, медицини, сільського господарства, промисловості, охорони довкілля й біорізноманіття.
СЕЛЕКЦІЯ - наука про створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Основними розділами є селекція, рослин, селекція тварин і селекція мікроорганізмів. | ||
Основні напрями сучасних досліджень | Біологічні основи | Науки, що є теоретичною основою |
• Маркерна селекція • Геномна селекція • Адаптивна селекція | Вчення про центри походження культурних рослин Закон гомологічних рядів Вчення про мутації Вчення про гетерозис Біоетичний підхід | Молекулярна біологія, молекулярна генетика, біохімія, мікробіологія, екологія, генетика, еволюційна біологія |
МЕДИЦИНА - система наукових знань і практичної діяльності, спрямованої на збереження здоров'я й лікування захворювань. Основними розділами є теоретична медицина й практична медицина. | ||
Основні напрями сучасних досліджень | Біологічні основи | Науки, що є теоретичною основою |
Репродуктивна медицина Трансплантологія Донорство Біомедична інженерія Регенеративна медицина Генотерапія Онкологія | Вчення про стрес Теорія хвороб цивілізації Екологічний підхід Психосоматика Етологічний підхід Біоетичний підхід | Біологія людини, екологія людини, етологія людини, біотехнологія, вірусологія, мікробіологія, епідеміологія, імунологія, антропологія, біоінформатика |
БІОТЕХНОЛОГІЯ - це комплекс наук, засобів, методів, спрямованих на одержання і використання процесів, клітин, продуктів життєдіяльності організмів у промисловому виробництві. Основними розділами є харчова, промислова, ветеринарна, екологічна, медична біотехнологія | ||
Основні напрями сучасних досліджень | Біологічні основи | Науки, що є теоретичною основою |
Генна інженерія Клітинна інженерія Екологічна інженерія Біоінженерія Промислова мікробіологія | Закономірності збереження й реалізації генетичної інформації Екологічний підхід Геноміка Протеоміка Біоетичний підхід | Молекулярна генетика Молекулярна біологія Біохімія Мікробіологія Екологія Біологія людини Селекція |
Пройдіть тренувальний тест: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8587491
Тема: Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства
Глобальні проблеми сучасності
Сучасне суспільство вимушене вирішувати різноманітні проблеми. Але частина цих проблем стала глобальною й охоплює всю планету. Це, наприклад, нестача продуктів харчування, порушення людиною екосистем, забруднення середовища продуктами діяльності та зміна клімату.
На жаль, не можна об'єктивно оцінити, як ці проблеми впливають на розвиток людини. І не для всіх проблем можна знайти надійний алгоритм вирішення. Але в багатьох випадках на допомогу людині може прийти біологія. Живі організми існують на нашій планеті вже кілька мільярдів років, і весь цей час вони шукають шляхи розв'язання величезної кількості питань. Жива природа має гарний потенціал, який можна використати для вирішення проблемних моментів.
Уже зараз живі організми відіграють свою важливу роль для очищення стічних вод та відновного джерела енергії шляхом вироблення біогазу мікроорганізмами
Продовольча проблема
Проблема нестачі продуктів харчування стосується насамперед людини і не дуже тісно пов'язана з існуванням біосфери. Але слід ураховувати, що ресурси для отримання продуктів харчування людство бере з біосфери. На планеті вже практично не залишилося вільних місць, придатних для збільшення площ сільськогосподарського виробництва. Тому далі не можна збільшувати виробництво продовольства шляхом розширення сільськогосподарських угідь. Крім того, ще одним важливим завданням, яке пов'язано з продовольчою проблемою, є забезпечення повноцінного харчування, тобто продукти харчування кожної людини повинні бути різноманітними і містити всі необхідні їй речовини.
Біологія вже один раз розв'язувала таку задачу. У середині XX століття «зелена революція» дозволила зняти актуальність загрози голоду за допомогою значного підвищення врожайності культурних рослин. Це вдалося зробити, використовуючи методи класичної селекції та хімізації сільського господарства. Нині різке збільшення продуктивності культурних рослин можливе за умови запровадження технологій молекулярної біології, зокрема створення генетично модифікованих організмів.
Порушення екосистем
Ріст населення і збільшення промислового виробництва — чи не головні чинники посилення тиску людини на природні екосистеми. Наслідком такого тиску стало вимирання багатьох видів організмів, порушення трофічних зв'язків в екосистемах і підвищений рівень ризику руйнації та зникнення окремих екосистем
Порушення лісових та морських екосистем у результаті діяльності людини
Можливим варіантом вирішення цієї проблеми є впровадження раціонального природокористування та розширення мережі природоохоронних територій. Такі території стануть місцем збереження біорізноманіття і джерелом відновлення природних екосистем у випадку здійснення відновних заходів на територіях, які можуть бути вилучені з експлуатації. Подібні варіанти вирішення проблеми порушення екосистем оптимально вписуються у програму реалізації Концепції сталого розвитку.
Забруднення середовища
Ще одним наслідком інтенсивного розвитку промисловості стало різке збільшення забрудненості середовища продуктами людської діяльності. Це відходи виробництва, сміття, результати аварій та катастроф
Джерела забруднення середовища
На сьогодні значна частина цих продуктів не переробляється або переробляється живими організмами дуже повільно. Але перспективи розвитку методів молекулярної біології і генної інженерії дають надію на те, що стане можливим створення організмів, які змогли б швидко й ефективно переробити це сміття.
Особливістю процесу зміни клімату є те, що він відбувається з прискоренням. Підвищення температури стає причиною танення льодовиків. Відповідно, менша площа льодовиків відбиває в космос менше сонячних променів. Ці промені нагрівають поверхню ґрунту і ще більше підвищують її температуру. Тому ті льодовики, які ще залишилися, тануть швидше. І цей процес прискорюється.
Зміни клімату
Ще одна велика проблема сучасного людства — зміна клімату. І хоча зрозуміло, що людина зробила свій внесок у цей процес, але конкретна величина цього внеску все ще активно обговорюється.
Наслідками змін клімату стало масове танення льодовиків, вік яких становить від сотень тисяч до кількох мільйонів років. Це, у свою чергу, спричинює цілу низку суттєвих екологічних змін. Танення льодовиків насичує океан великою кількістю води. Відповідно, рівень океанів підіймається, а прибережні території затоплюються. А в потенційній зоні затоплення розташовано багато великих міст і ще більша кількість малих поселень. Результатом підйому рівня океану буде вимушене переселення сотень мільйонів людей і втрата частини сільськогосподарських територій.
Від зміни клімату також сильно постраждали деякі внутрішні водойми (наприклад, Аральське море), які пересихають через дефіцит вологи , що, як результат, впливає на навколишні сільськогосподарські угіддя і стає причиною деградації ґрунтів на велетенських площах.
Наслідки глобальних змін клімату
Для вирішення цієї проблеми основним завданням залишається утилізація надлишкових кількостей парникових газів, передовсім вуглекислого газу і метану. Зараз науковці
Перегляньте відео,: https://www.youtube.com/watch?v=R6KSWSVUkck https://www.youtube.com/watch?v=ObF0MHkiZvA
Підготуйтеся до контрольної роботи.
10.03.2021
Тема: Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.
Біологічною є небезпека, що походить від живих об’єктів. Носіями біологічних небезпек є всі середовища проживання (повітря, вода, ґрунт), рослинність і тваринний світ, самі люди. Наслідком біологічних небезпек є різноманітні хвороби, травми різного ступеня тяжкості, у тому числі і смертельні.
Основними джерелами виникнення біологічних загроз є:
- епідемії, епізоотії та епітофітії;
- аварії на біологічно небезпечних об’єктах;
- природні осередки та природні резервуари збудників небезпечних та особливо небезпечних захворювань;
- транскордонне перенесення патогенних мікроорганізмів, представників флори і фауни, небезпечних для екологічних систем;
- біологічний тероризм;
- застосування біологічної зброї державою.
Поняття про біологічний тероризм
Біологічним тероризмом є використання біологічних засобів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, токсинів або речовин, вироблених цими організмами) проти населення з метою загрози знищення максимальної кількості людей.
Для виготовлення біологічної зброї можна використовувати десятки різних біологічних об’єктів. І дія кожного з них призводить до різних ефектів. Це залежить від природи агента, тривалості впливу після зараження, навколишніх умов, дозу, що необхідна для зараження, виду хвороби тощо. Деякі види біологічної зброї призначені для знищення посівів і худоби. Порівняно з іншими видами озброєння (ядерне, хімічне, звичайне) біологічна зброя у своєму різноманітті є унікальною.
Поняття про біологічний захист
Біологічний захист — це унеможливлення навмисного чи ненавмисного небезпечного впливу на людину, тварин і рослин результатів науково-дослідних експериментів і збудників особливо небезпечних інфекцій.
Біологічний захист включає:
виявлення осередку біологічного зараження, його локалізація та ліквідація;
прогнозування масштабів розвитку і наслідків біологічного зараження;
використання засобів захисту;
дотримання протиепідемічного режиму;
уведення режимів карантину та обсервації;
надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами.
Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації
Біологічна безпека — система правил і заходів, що запобігають або зменшують ризик несприятливого впливу чинників біологічного походження на здоров’я населення та стан довкілля. Також це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини.
Забезпечення біологічної безпеки від тероризму здійснюється такими заходами:
- ліцензування права володіння матеріалами та обладнанням для дослідницької роботи;
- перевірка надійності персоналу, вимоги до його фахової підготовки;
- облік персоналу, який має доступ до біологічних матеріалів;
- класифікація біологічних матеріалів згідно із властивими їм факторами ризику;
- фізичні вимоги до інфраструктури;
- класифікації ризику для біологічних матеріалів;
- організаційні заходи щодо забезпечення безпечного поводження з мікроорганізмами відповідно до різних груп ризику, включаючи обмежений доступ до чутливих матеріалів (матеріалів, розповсюдження яких може спричинити суспільний резонанс) на основі принципу необхідності для роботи;
- безпечне зберігання мікроорганізмів і токсинів згідно із класифікацією груп ризику.
Опрацюйте §49 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html. Законспектуйте його.
Тема: Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.
Прочитайте нижченаведений текст. Складіть 5 тестових завдань з даної теми. Надішліть фото завдань на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
МОЛЕКУЛЯРНА ГЕНЕТИКА - це галузь біології, що вивчає молекулярні основи спадковості й мінливості живих організмів і вірусів. Найголовнішими досягненнями молекулярної генетики, що застосовуються в біотехнології, є закономірності організації та збереження генетичного матеріалу (хімічна природа гена, штучний синтез гена, механізми реплікації й репарації ДНК). Молекулярна генетика стала теоретичною основою генної інженерії, метою якої є створення генетичних структур та організмів з новими комбінаціями спадкових ознак.
До найважливіших методів молекулярної генетики, що їх використовують у генній інженерії, належать:
- метод гібридизації ДНК з використанням ДНК-зондів - визначення фрагментів ДНК або РНК з певною генетичною інформацією за допомогою одноланцюжкових комплементарних фрагментів ДНК (ДНК-зондів);
- методи секвенування генів - встановлення послідовності нуклеотидів у молекулах ДНК;
- метод полімеразної ланцюгової реакції - збільшення кількості фрагментів ДНК у біологічному матеріалі;
- метод генетичних маркерів - ідентифікація фрагментів ДНК за допомогою специфічних нуклеотидних послідовностей з відомою первинною структурою;
- методи перенесення генів за допомогою вірусних векторів або плазмід.
Для отримання генів, їх поєднання з векторами (плазмідами або вірусами) в генетичній інженерії використовують ферменти: ревертази (ферменти, що каталізують синтез нитки ДНК на матриці іРНК), рестриктази (ферменти, що розрізають нуклеотидні послідовності в певних місцях), лігази (ферменти, що з'єднують нуклеотидні послідовності).
Отже, досягнення молекулярної генетики дають змогу отримувати гени й переносити їх з метою конструювання клітин й організмів зі зміненою спадковою інформацією.
МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ - галузь біології, що вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів - нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Для біотехнології фундаментальне значення мають такі досягнення цього розділу, як встановлення механізмів реалізації генетичної інформації, біосинтезу білків, мембранного транспортування, ферментного каталізу, а також вивчення регуляторних механізмів цих процесів. Молекулярна біологія разом з молекулярною генетикою стали фундаментом для клітинної інженерії, мета якої - створення нових клітин та отримання тканин, органів й організмів з клітинного матеріалу.
Основними методами молекулярної біології, що їх застосовують у біотехнології, є:
- метод соматичної гібридизації - поєднання соматичних клітин різних тканин або організмів для отримання нових комбінацій ознак;
- метод культури клітин (тканин) - виділення й перенесення клітин з організму на поживні середовища для отримання генетично однорідних популяцій клітин;
- метод клонування організмів - отримання із застосуванням нестатевих способів розмноження клонів, що складаються з генетично однорідних клітин. Основою клонування є явище тотипотентності - здатність однієї клітини багатоклітинного організму давати початок цілому новому організму шляхом поділу. Технологія пересаджування ядер соматичних клітин в яйцеклітину, з якої власне ядро було вилучене, й наступне вирощування та отримання організму набуло широкого застосування як соматичне клонування (наприклад, клонування вівці Доллі). У клітинній інженерії розрізняють ще ембріональне клонування, за якого донорами ядер є морули або бластоцисти (наприклад, отримання й клонування химерних мишей).
Отримання клітин і клітинних продуктів експресії було б неможливим без участі таких ферментів, як полімерази (ДНК-полімерази, РНК-полімерази), синтетази (ферменти синтезу білків), протеази (ферменти розщеплення білків), нуклеази (ферменти розщеплення нуклеїнових кислот).
Отже, досягнення молекулярної біології є основою більшості галузей біотехнології.
БІОХІМІЯ - наука про хімічний склад і хімічні процеси, що відбуваються в клітинах живих організмів. Сучасна біохімія вивчає організми на молекулярному рівні за допомогою цілої низки методів: електрофорезу, хроматографії, електронної мікроскопії, ультрацентрифугування, полярографії, методу мічених атомів.
На ґрунті її фундаментальних досліджень створюються біотехнології для медицини, сільського господарства, промисловості, охорони довкілля: одержання харчових продуктів (наприклад, кефірів, йогуртів, сухого молока, хліба, соків), отримання лікарських препаратів (наприклад, вакцин, антибіотиків, вітамінів, ферментів), безвідходні технології очищення довкілля (наприклад, біотехнологія розкладу штучних полімерних матеріалів), добування екологічно чистих видів палива (наприклад, біогазу, біодизелю), кормів для сільськогосподарських тварин (наприклад, кормових білків із парафінів нафти), створення засобів догляду й захисту рослин (наприклад, створення біодобрив, біогумусу). Великим є значення біохімії у розв'язуванні екологічної проблеми утилізації та переробки відходів, створенні будівельних матеріалів нового покоління та створенні біотехнології отримання біорозщеплюваних матеріалів (наприклад, полігідроксіалканоатів).
Успіхи біохімії є фундаментом для розвитку таких напрямів біотехнології, як:
- інженерна ензимологія - це галузь, що ґрунтується на використанні каталітичних функцій ферментів у ізольованому стані або у складі певних клітин для одержання продуктів (наприклад, біотехнологія отримання ферментів для освітлення фруктових соків);
- мікробіологічний синтез - галузь, що займається створенням промислових способів добування речовин і сировини за допомогою мікроорганізмів (архей, бактерій, нижчих грибів, одноклітинних рослин) і продуктів їхньої життєдіяльності (наприклад, біотехнологія одержання антибіотиків, штучних кормових білків, ферментів, вітамінів В2, В12, С, гіберелінів, стероїдних речовин);
- екологічна інженерія - галузь, завданням якої є поліпшення стану довкілля та створення технологій, що забезпечують очищення води, повітря, ґрунтів (основними інструментами галузі є «зелена хімія», «зелена енергетика», «зелений транспорт», біоочищення стічних вод, технологія очищення ґрунтів або водойм від забруднювачів за участі рослин - фіторемедіація)
Рослини-ремедіатори: 1 - верба п'ятитичинкова; 2 - гірчиця індійська
Отже, біохімія є фундаментальною основою таких напрямів біотехнології, як інженерна ензимологія, мікробіологічний синтез, екологічна інженерія.
24.02.2021
Тема: Трансгенні організми: за і проти.
ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ — різні організми, які мають у складі свого геному чужорідні гени інших організмів та які отримують за допомогою методів генної інженерії.
У цей час генна технологія швидко розвивається. У різних сферах господарської діяльності людини використовують трансгенні бактерії — як для клонування генів і виробництва білка, так і реконструювання (напр. для оздоровлення рослин). Бактерії, що живуть у рослинах і стимулюють утворення кришталиків льоду, були змінені з холод-плюс на холод-мінус рослини. Такі бактерії почали захищати вегетативні частини рослин від морозу. У бактерії, що утворюють симбіоз з коренями кукурудзи, були введені гени від інших бактерій, які кодують токсин для шкідливих комах. У природі існують бактерії, що можуть розщепити будь-яку органічну речовину. Бактерії відбирають за здатністю розщеплювати певну речовину, а згодом ця здатність підсилюється внаслідок біотехнології. Таким шляхом були створені бактерії, які поїдають нафту, що розлилася внаслідок техногенних катастроф. Бактерії використовують для бактеріального синтезу, напр. для виробництва амінокислоти фенілаланіну.
Широке використання рекомбінантних бактерій у сільському господарстві, промисловості, захисті навколишнього середовища обмежувалося побоюванням того, що такі бактерії можуть замінити природні мікроорганізми в екосистемах із виникненням несприятливих наслідків. Наразі розроблено методи визначення, вимірювання і навіть блокування активності цих клітин у навколишньому середовищі. Зручним об’єктом для генетичних маніпуляцій виявилися рослини, тому що їх клітини можна вирощувати в культурі, де з кожної клітини отримують цілу рослину.
Швидкими темпами розвивається біоінженерія тварин. Яйцеклітину поміщають у спеціальну мішалку разом із чужорідною ДНК і дрібними силікон-карбідними голками. Голки роблять множинні отвори в оболонці, крізь які ДНК потрапляє в клітину. За допомогою цієї технології бичачий гормон росту був уведений у яйцеклітини багатьох видів тварин. Завдяки цій технології отримано великі риби, корови, свині, кролики, вівці. Трансгенні тварини створено для виробництва продуктів медичного значення. Ланцюговим інструментом для генетичних досліджень стали трансгенні миші. Вони дають важливу інформацію при плануванні генної терапії у людини.
І все-таки широке застосування генетично модифікованих
продуктів небезпечно для здоров'я людини, оскільки ще не з'ясовано їх вплив на
здоров'я теперішнього і майбутніх поколінь людей, а також і на навколишнє
природне середовище. З'явилися відомості про забруднення аборигенної кукурудзи
в Мексиці трансгенними продуктами внаслідок завезення генномодифікованої
кукурудзи із США. Генетично модифіковані продукти можуть викликати появу нових
видів шкідників, вірусів. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва за
рахунок впровадження й розширення угідь, зайнятих ГМ - рослинами, може
призвести до втрати існуючого природнього біорозмаїття.
На політичному рівні розуміння важливості біорозмаїття визріло в 1992 р., коли
в Ріо-де-жанейро більшість країн світу підписали Конвенцію про біологічну
різноманітність, частиною якої є єдиний міжнародний документ з регулювання
ринку ГМО у світі - Картахенський протокол по біологічній безпеці.
Перегляньте презентацію https://www.slideshare.net/ssuser48ee32/ss-70012886
Опрацюйте параграф №45 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html. Законспектуйте його. Виконайте завдання №8 с.208.
Тема:Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.
Біотехнологія — це використання організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин, їх окремих клітин та частин клітин), біологічних систем чи біологічних процесів у промисловому виробництві. До галузей біотехнології належать генна, хромосомна та клітинна інженерія, клонування сільськогосподарських рослин і тварин, використання мікроорганізмів у виготовленні хліба, вина, ліків та ін.
Сучасні біотехнології поділяються на три основні групи:
1) цитотехнології (клітинні технології);
2) гістотехнології (тканинні технології);
3) ембріотехнології (зародкові технології).
За допомогою сучасних біотехнологій здійснюють:
- отримання за допомогою мікроорганізмів та культур еукаріотичних клітин біологічно активних речовин та лікарських препаратів: антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин), вакцин, сироваток, імуноглобулінів, гормонів, вітамінів (С, В), ферментів;
- отримання замінників цукру (аспартам та ін.);
- отримання кормових добавок та біологічно активних речовин для підвищення продуктивності тваринництва: кормового білка, амінокислот, ферментів, вітамінів, ветеринарних препаратів та ін.;
- отримання продуктів харчування (випікання хліба, сироваріння, виноробство);
- розробка покладів руд та отримання рідкісних і кольорових металів;
- розроблення безвідходних технологій (використання бактерій для розкладання побутових відходів, полімерних матеріалів);
- створення мікробіологічних засобів захисту рослин від хвороб та шкідників, бактеріальних добрив та регуляторів росту рослин;
- створення нових порід тварин, сортів рослин і штамів мікроорганізмів;
- застосування мікроорганізмів у боротьбі із забрудненням довкілля (біологічне очищення стічних вод, забруднень ґрунту тощо).
Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології
Основними етапами розвитку біотехнології є такі:
1) біотехнологія харчових продуктів, у тому числі бродіння;
2) біотехнологія органічних кислот, розчинників та біомас у нестерильних умовах, біотехнологія вакцин і сироваток крові;
3) біотехнологічні процеси в стерильних умовах (ера антибіотиків);
4) сучасний етап:
застосування імобілізованих ферментів;
використання досягнень молекулярної біології та генної інженерії (рекомбінантні ДНК, моноклональні антитіла тощо);
розвиток нових технічних засобів — датчиків біореакторів контрольновимірюваних систем, техніки очищення та концентрування.
Так, була глибоко вивчена хімічна структура ДНК, шляхи і механізми передачі генетичної інформації у клітині, форми і механізми генетичної мінливості.
Перший інсулін, синтезований кишковими паличками, що містили штучно вмонтовану інформацію про цей гормон, надійшов у продаж у 1982 році. Згодом з’явились інші генно-інженерні препарати: інтерферони, соматотропний гормон людини, інтерлейкін-2 тощо. Тоді ж були одержані суперпродуценти антибіотиків, ферментів, амінокислот, вітамінів; розроблені та впроваджені екологічно чисті безвідходні технології; розроблена і впроваджена у практику спеціальна апаратура; здійснена автоматизація і комп’ютеризація біотехнологічних процесів тощо.
Розроблено нові методи культивування клітин і тканин. Запропоновані прийоми тривалого збереження живих тканин та клітин (у рідкому азоті, заліофільного осушування).
Опрацюйте параграф №44 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html. Законспектуйте його. Виконайте завдання №9 с.208.
Фото конспектів та
виконаних завдань надішліть на електронну адресу: gvk.cem@gmail.com
9.12.2020
Тема: Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.
Природокористування – галузь наукової і виробничої діяльності людини, сукупність всіх засобів суспільства для використання та відновлення природного середовища і природних ресурсів для розвитку продуктивних сил та забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності людини.
Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
1 Опрацюйте інформацію щодо природоохоронної діяльності в Україні
Природоохоронна діяльність забезпечується основним законом нашої країни – Конституцією України (зокрема, статтями 16, 50, 66).
Для здійснення ефективного збереження природних ресурсів Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення їхнього державного обліку і кадастру.
Кадастр – список або реєстр, наприклад, природних ресурсів (земельний, водний, лісовий, тваринний тощо). Це інформаційні системи, які містять систему відомостей і використовуються у процесі здійснення державного управління.
В Україні ведуться кадастри:
· Державний кадастр тваринного світу (1994);
· Державний кадастр рослинного світу (2006);
· Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (2005).
Сучасними нормативно-правовими актами, що регулюють організацію охорони навколишнього природного середовища в Україні, є:
· Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (від 26.06.91 № 1268-ХІІ);
· Закон України «Про тваринний світ» (від 13.12.2001 №2894-ІІІ);
· Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (від 16.10.1992 №2707-ХІІ).
Міжнародне співробітництво України в галузі охорони навколишнього природного середовища
Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища визначена Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.71).
Як член ООН Україна є учасником 18 угод у галузі охорони природи.
Україна приєдналася до Конвенції щодо створення глобальних систем моніторингу навколишнього середовища (1972), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1975), Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992), Конвенції ООН зі змінами клімату (1992) та багато інших.
На Європейському рівні Україна є учасником таких угод:
· Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (1982);
· Конвенція по усуненню причин і запобіганню шкоди лісам Західної Європи (1984);
· Всеєвропейська стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (1995).
2. Розгляньте рисунок 1. «Глобальні цілі сталого розвитку» і виберіть ті, що стосуються збереження навколишнього середовища, біорізноманіття, охорони природи, вказавши відповідні номери
Рис. 1. Глобальні цілі сталого розвитку
3. З попередньо визначеного переліку, оберіть одну ціль, що стосується охорони довкілля й запропонуйте її реалізацію на рівні Чернівецької області.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Опрацюйте §40 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html.
Дайте відповідь (письмово ) на запитання №1,№3-5 с170.
Фото відповідей надішліть на електронну адресу gvk.cem@gmail.com
11.11.2020
Урок 13
Тема: Сучасні екологічні проблеми у
світі та в Україні.
Природа – середовище існування людини і всього живого на
планеті. Людину не можна відокремити від природи як і природу від людини.
Вони тісно пов’язані між собою. Людина завжди залежатиме від природи, бо,
як її частка, не зможе існувати без цілого. Вона має розуміти, що
зберегти себе можна лише піклуючись про збереження довкілля. Своєю
господарською діяльністю людина постійно змінює оточуюче природне середовище і
ці зміни часто не на користь природі, тому є проблематичними.
Ці проблеми виникли не
сьогодні і не вчора. Людина поволі, крок за кроком, наближала себе і довкілля
до того, що в наш час називається екологічною кризою.
Стан навколишнього середовища
України є дуже тривожним. Забруднюються атмосфера, водойми, зруйновані родючі
ґрунти, непродумано вносяться добрива і різні хімічні сполуки в ґрунти,
порушуються природні угрупування рослин і тварин, пересихають болота, міліють і
зникають річки й озера, бездумно вирубуються ліси, спостерігаються зміни
клімату, зникають певні види рослин і тварин, з’являються мутації у світі живої
природи. Цей увесь комплекс проблем і є екологічна криза.
Опрацюйте параграф №34 підручника https://pidruchnyk.com.ua/1245-biologi-ekologiya-11-klas-anderson.html.
Дайте відповідь (письмово) на запитання №1-3 с148. Фото відповідей
(розбірливе!) надішліть на електронну адресу: gvk.cem@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар